Про це на заході "7 корпус ДШВ & Рада зброярів: MilTech інновації" розповів CTO компанії Frontline Robotics Павло Косолапкін. За його словами, головним викликом виявився не лише ворожий РЕБ – а й власний.
До теми Десятки тисяч російських роботів: виробник попередив про загрозу масштабування російських НРК
Чому дрон бачить гірше, ніж міг би — і чому це правильне рішення?
Павло Косолапкін пояснив, що відправною точкою для всієї архітектури дрона-розвідника ZOOM та бомбера "Лінза" стало розуміння принципу роботи РЕБ: в основному він працює проти приймача. Саме навколо цього факту команда й будувала топологію системи зв'язку.
Рішення передбачало роботу одразу в двох частотних діапазонах для прийому сигналів керування. При цьому обсяг переданої інформації свідомо зменшили до мінімуму – натомість "розмазали" її по широкому спектру. Кількість антен також довелося збільшити порівняно з початковим планом.
- Паралельно команда освоїла технологію псевдовипадкового перестрибування по частотах – ППРЧ.
- Окремим викликом стала відеопередача.
Косолапкін зазначив, що коли перед розробниками постав вибір між кінематографічною якістю картинки та стійкістю сигналу, відповідь була однозначною – стійкість.
Відео не настільки кінематографічна картинка, як би нам хотілося, але відеопередача стійка,
– пояснив він логіку рішення.
Топологія системи вийшла односторонньою: дрон приймає сигнали керування в широкому діапазоні, а наземна станція отримує відео з борту без підтвердження пакетів. Згодом розробники розширили смугу частот відеоприйому та додали автоматичне сканування спектру – система в реальному часі визначає зайняті або перевантажені ділянки й уникає їх без участі оператора.
Окремо CTO звернув увагу на проблему, яку часто недооцінюють: дрон має бути стійким не лише до ворожого РЕБ, а й до власного. Вимкнути українські системи радіоелектронного придушення на лінії зіткнення неможливо – щойно вони замовкають, позиції залишаються без прикриття. Отже, апарат від початку має проєктуватися з урахуванням роботи в умовах "дружніх завад".
Про що ще розповіли на заході?
Росія активно нарощує кількість наземних роботизованих комплексів на фронті – за останні півроку їх стало в кілька разів більше. Втім, українська сторона поки зберігає технологічну перевагу – насамперед завдяки значно більшому радіусу керування.
За словами Юрія Поріцького, CEO українського виробника наземних роботизованих комплексів DevDroid, кількість ворожих НРК може зрости до десятків тисяч одиниць.