Наприкінці 2023 року президент Зеленський оголосив амбітну мету – забезпечити Сили оборони одним мільйоном FPV-дронів за рік. Ця заява, зроблена після затримок у постачанні озброєння від США, поставила дрони в центр стратегії України. За 2024 рік Україна перевиконала цей показник.

Загалом російсько-українська війна стала демонстрацією переваги дронів у сучасній війні – від "мавіків" і FPV до потужних безпілотників. Як Україна, так і Росія змагаються за першість у використанні дронів проти ворога на полі бою.

24 Канал публікує адаптований переклад матеріалу The New York Times про операторів БпЛА батальйону "Ахіллес", які керують дронами на східному фронті.

Історія про 36-річного "Бурого" та 30-річного "Пророка" з "Ахіллесу" починається біля російського Бєлгорода. Дрон-камікадзе з камерою на носі та антеною на хвості перетнув російський кордон без жодних перешкод. Під ним висіла бронебійна боєголовка. Приблизно за 30 кілометрів на південь від Бєлгорода, із залишком заряду батареї на 5 хвилин дрон почав спуск.

Керував дроном "Пророк" з підвалу покинутого будинку в українському селі за кілька кілометрів від кордону з Росією. Поруч з ним за польотом спостерігав його командир "Бурий". До цього ще один дрон із вибухівкою вже знищив гаубицю в лісосмузі. Завданням "Пророка" та "Бурого" було оцінити завдану шкоду, знайти вцілілих артилеристів і знищити їх.


Запуск дрона / Фото NYT

Під час полювання "Пророку" трапилася несподіванка – російський танк Т-80, захований у кущах. Вартість цього гіганта – 3 мільйони доларів, а виявив його дрон усього за 400 доларів. Попри броню, сітку на башті та закриті люки, українці знищили танк. Раніше ж, щоб атакувати броньовану техніку, солдату потрібно було ризикувати життям, стріляючи з гранатомета, часто з невеликою ймовірністю влучити. Однак FPV-дрони змінили правила гри.

Дрони вже давно стали частиною конфліктів, але жодна війна до 2022 року не бачила такого масового їх використання з обох сторін. Україна та Росія адаптували ці безпілотники для різних завдань, оцінивши їхню потужність, мобільність і економічну доцільність. Дрони були дешевшими за інші види зброї з подібними характеристиками та знижували ризики для операторів, які могли працювати на безпечній відстані.

Україна зробила ставку на комерційні моделі, такі як Mavic від китайської компанії DJI. Ці дрони, спершу розроблені для любителів аерофотографії, мали вбудовані камери, GPS, зручні програми для управління та легкі батареї. Їх можна було легко модифікувати, використовуючи 3D-принтери, і запускати майже з будь-якої точки. Універсальність і мініатюрність зробили їх ідеальними для війни, дозволяючи бійцям діяти креативно та ефективно.

До теми Чи змінять війну дрони зі штучним інтелектом: що про них кажуть в Україні та світі

Разом із бійцями в Сирії та Іраку українці стали одними з перших, хто використовував квадрокоптери у війні. У 2014 році під час гібридної війни на Донбасі кілька екіпажів уже застосовували дрони.

З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українські підрозділи швидко почали використовувати дрони у великих масштабах: для розвідки, коригування артилерії та скидання вибухівки. Командир Юрій Федоренко, позивний "Ахіллес", став прихильником дронів після того, як із їхньою допомогою українська артилерія знищила російський пункт заправки. Він вирішив навчити своїх бійців керувати цими пристроями.

Росіяни також оцінили переваги дронів Mavic, але Україна перейшла до експериментів із FPV-дронами. Ці високошвидкісні пристрої, популярні серед любителів дрон-рейсів, почали застосовуватися ще у 2016 році, а у 2022-му їх потенціал розглянула СБУ. FPV-дрони стали зброєю нового типу: здатні змінювати напрямок, висоту і швидкість, пролітати крізь вікна та двері, і навіть повторно атакувати, якщо промахнулися.

Ці дрони поєднують потужність протитанкових снарядів, дальність мінометів і точність снайперської стрільби. Водночас вони створюють емоційний ефект завдяки відеозаписам атак, які використовуються для підняття бойового духу, залякування ворога та збору коштів на нове обладнання.

Читайте також Перемогти Росію можемо лиш ми, – Мстислав Банік про службу у CODE 92, дрони та Курську операцію

СБУ почала використовувати FPV-дрони на різних фронтах, а наприкінці 2022 року масово застосувала їх у Бахмуті – місці найкривавішої облоги в Європі з часів Другої світової. Хоча дрони мали недоліки, як-от залежність від погоди та неможливість швидких атак, їх масове використання змінило хід боїв. Вони зупиняли механізовані наступи, вражали солдатів у траншеях, полювали на артилерію та техніку в тилу ворога.

"Бахмут став першим місцем, де дрони-камікадзе широко використовувались", – наводить NYT слова "Бабая", одного з перших лідерів дрон-команд СБУ.

FPV-дрони допомогли Україні тримати Бахмут до середини 2023 року, завдаючи значних втрат російським силам. У підрозділі Федоренка дрони ліквідували 210 найманців "Групи Вагнера", поранили 360 і знищили 23 самохідні гаубиці та іншу техніку.

Облога Бахмута хоч і завершилася втратою міста, але допомогла Україні знищити сили росіян. Відтепер громадськість і політики нарешті почали усвідомлювати значення дронів.

У 2024 році в Україні створили новий рід військ, спеціалізований на дронах – Сили безпілотних систем, а рота Федоренка перетворилася на батальйон із запланованою чисельністю близько 500 бійців.

У жовтні президент Зеленський оголосив, що Україна досягла мети в один мільйон дронів раніше запланованого та здатна виробляти до чотирьох мільйонів щорічно. Завдяки флоту дронів-камікадзе, що зростає, країна витримала черговий рік війни та підготувалася до можливих переговорів про припинення вогню.

Читайте також Вже є мільйон дронів, які були закуплені за державний кошт і поставлені на фронт, – Зеленський


"Трейдер" готує дрон до зльоту / Фото NYT

В деяких випадках дрони збирають безпосередньо біля фронту. На деокупованій території, в одному з розбитих сіл, "Трейдер", 28-річний технік і колишній криптотрейдер, готує для "Ахіллеса" дрони-камікадзе. Він кріпить батареї, вибухівку та детонатори до карбонових або текстолітових рам, а потім готує дрони до запуску. В арсеналі різні бомби – від протитанкових зарядів до саморобних термітних вибухівок.

Як і "Трейдер", "Бурий" та "Пророк" були офісними працівниками. Ще рік тому "Бурий" розробляв мобільні застосунки в Харкові, "Пророк" був менеджером з персоналу в торговій компанії поблизу Києва, а "Енді", який займається розвіддронами, вчився на адвоката.

Зараз будні хлопців – розвідувальні вильоти та полювання на росіян. В один з ранків "Енді" зв'язався з командою "Бурого" – вони мали провести розвідувальний політ у своєму секторі, щоб виявити російських солдатів, які могли готувати атаку. Ранкові вильоти важливі – російські атаки часто починаються рано, і їх своєчасне виявлення рятує українську піхоту. "Трейдер" вийшов на свіже повітря, встановив дрон-камікадзе на дерев'яну табуретку й запустив його.

FPV-дрони команди здатні розвивати швидкість понад 110 км/год, але "Пророк" летів повільно, щоб економити заряд батареї. Він направив дрон через Трав'янське водосховище до сірої зони. Попереду було село Глибоке, окуповане росіянами.


Росіяни намагаються відбивати атаки дронів / Стоп-кадри з відео, NYT

Російські солдати, які проникали на передову під прикриттям ночі, ховалися в підвалах чи окопах. Їхній страх перед дронами – помітний неозброєним оком. Російські воєнні телеграм-канали постійно публікують відео боїв, фіксуючи моторошну хроніку смертей з неба.

На відео можна побачити, як росіяни намагаються врятувати собі життя – стріляють в дрони, навіть кидаються шоломами, гвинтівками та просто палицями. Деякі навіть накладають на себе руки після поранення вибухівкою. Однак смертоносні дрони з українського неба не дають ворогам шансів.

Виробництво одного мільйона FPV-дронів щороку вимагало значних змін у державній політиці. Спершу Україна спростила регуляцію галузі. Починаючи з кінця 2022 року, український уряд знизив податки, спростив митне оформлення, оптимізував процедури контрактів для виробників зброї, зокрема дронів, і підвищив прибутковість продажу безпілотників з 1% до 25%.


Майстерня дронів "Ахіллеса" / Фото NYT

Також запровадили бронювання від мобілізації для працівників компаній-виробників дронів. Це привабило до галузі додаткові руки. Крім того, з'явився полігон для тестування дронів, а Мінцифра створила кластер оборонних технологій Brave1, де виробники, інвестори й підприємці співпрацюють з урядовцями над оборонними проєктами. Усі ці зміни допомогли компаніям швидко впроваджувати інновації, знаходити фінансування та нарощувати виробництво.

Ми створили найкращі умови у світі для приватних компаній, щоб виробляти дрони,
– казав Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України.

Наприкінці літа 2024 року Мінцифра запровадила бонусну програму для "Армії дронів". Умови такі: військові мають завантажувати два чи три відеопідтвердження кожної успішної атаки, щоб отримати бали. За знищені танки, літальні апарати та особовий склад нараховуються бали, які можна обміняти на додаткові бойові дрони.

Мета у мільйон дронів також вимагала кадрових переналаштувань. У червні 2024 року Україна створила нову військову службу – Сили безпілотних систем, яку очолив полковник Вадим Сухаревський. Відомий своєю "холодною ненавистю до ворогів", Сухаревський був помітною фігурою ще з 2014 року, коли, порушивши наказ не відкривати вогонь, він врятував СБУшників від сепаратистів, які їх атакували.

В інтерв'ю в Києві Сухаревський розповів про плани: восени його сили мали близько 2000 фахівців із дронів, а до кінця 2025 року їх кількість має зрости до 10 000. Це, за його словами, підносить дронову війну від "субкультури" до ядра військових операцій.

Нові навчальні програми дозволяли швидко підготувати команди, що сприяло розширенню використання бойових дронів. Нові прототипи, керовані ШІ, могли переслідувати цілі навіть без радіозв'язку з пілотом.

"Те, що ми створили, — це величезний крок у майбутнє", – підсумував Сухаревський.

Низька вартість і легка доступність дронів-квадрокоптерів викликають занепокоєння, що Росія чи інші держави, які не дотримуються законів ведення війни, можуть використовувати БпЛА для цілеспрямованих атак проти цивільних і цивільної інфраструктури.

Зокрема, організація Human Rights Watch розслідує використання Росією FPV-квадрокоптерів для знелюднення українських прифронтових міст, як це відбувається з Херсоном та його околицями. Росіяни скидають вибухівку з дронів просто на пішоходів, авто, громадський транспорт та зупинки.


На тренуванні під час ротації / Фото NYT

Окупанти також вдаються до атак FPV-дронами або дронами з бомбами поранених солдатів. Це заборонено Женевськими конвенціями, які захищають комбатантів поза полем бою. Однак ці конвенції – порожнє слово для росіян.

Деколи лунають й занепокоєння про психічне здоров'я операторів дронів. Однак герой матеріалу "Бурий" зневажливо називає це "теорією". "Які емоції можуть бути в мене після трьох років великої війни?", – питає військовий, знизуючи плечима. Іншим, як-от "Трейдеру", однозначно подобається вбивати росіян. "Чим більше мені подобається їх убивати, тим менше їх залишиться на нашій землі", – каже він.