Хто і чому залишається на Майдані Незалежності та яка атмосфера нині панує на акції підприємців – читайте у репортажі сайту 24 каналу.
До теми На Майдані знову сталися сутички між ФОПами та копами: відео
Білі жилети та символічні намети
Зранку 16 грудня біля стели Незалежності у центрі Києва на чергову акцію зібралися близько сотні осіб. Більшість з них мають однакові білі жилети, прапори чи просто наклейки на рюкзаках з логотипом організаторів – SaveФОП – та назвою свого міста чи регіону.
Люди стоять навколо імпровізованої сцени – з "вільним" мікрофоном, де кожен охочий може висловити своє невдоволення рішеннями уряду. Здебільшого тези перегукуються: ФОПи емоційно розповідають про те, з якими проблемами змушені зіштовхнутися, "повне знищення мікробізнесу в Україні" і закликають демонстрантів "боротися, доки вистачить сил".
Деякі підприємці зізнаються, що уже подали документи на закриття ФОП – через значні збитки та відсутність підтримки з боку держави.
Мітингувальники мають символіку SaveФОП / Фото сайту 24 каналу
Часто звучать звертання до влади та до правоохоронців, яких тут справді чимало. Всі вони спокійно стоять неподалік групками до 10 осіб. Присутні й представники "поліції діалогу". Поруч зі "сценою" – чотири невеличкі намети. Помітно, що символічні – ніби попередження для влади, що згодом їх може стати більше і люди готові, за необхідності, тут ночувати.
Намети поки що – лише символічні / Фото сайту 24 каналу
Все це відбувається поміж елементами інсталяції, присвяченої подіям Революції Гідності. По обидва боки однієї із тематичних дошок організували пункт видачі гарячого чаю з печивом та теплих ковдр для протестувальників. На вулиці справді відчутно холодно, але черги з охочих зігрітися немає – лише час від часу до столу підходять демонстранти та беруть один із паперових стаканчиків.
Демонстрантів пригощають чаєм та печивом / Фото сайту 24 каналу
До локдауна готові, до касових апаратів – ні
60-річна пані Наталія з Миколаєва уважно слухає чергового промовця. У її руках – білий прапор з лого SaveФОП та уточненням – "Ювеліри". Жінка – власниця прилавку з ювелірними виробами в одному з торгових центрів свого міста. Розповідає, що на мітингу з чоловіком, який якраз пішов грітися до машини. Приїздять сюди вже не вперше: на початку грудня стояли 4 дні, наразі ж приїхали знову.
Підприємиця зізнається: все це – не надто зручно, оскільки зупинятися вони змушені у дітей, які орендують у Києві житло. До того ж, стояти днями на площі – важко і холодно. Проте жінка має намір приходити сюди доти, доки "щось вирішиться": "Тому що немає виходу. Закритися не можу і працювати не можу. То що ж робити?"
Наталія має невеликий бізнес у Миколаєві / Фото сайту 24 каналу
Наталія пояснює, що основна причина особисто її присутності тут – запровадження касових апаратів: "Усім дали відстрочку, а "ювелірці" – ні".
Жінка почала свій бізнес ще 25 років тому й багато товарів у неї залишаються ще з кінця 90-х-початку 2000-х. Документів на них немає, а для касового апарату потрібні деталі кожного виробу (розмір, виробник, назва дорогоцінного каменю тощо). Оформити все до січня, за її словами, – просто нереально. Час потрібен і для купівлі самого апарату, навчання продавців тощо. Тож, у разі, якщо все залишиться без змін, вона буде змушена сплачувати штраф:
Якщо я не плачу, я відповідаю своєю машиною, квартирою, бізнесом. У мене просто все це заберуть. Бо я направду не встигну нічого зробити. Я тут стою, бо я закриюся. Навіть якщо це станеться, куди я подіну те все, що заробляла роками? Мені його викинути? Я ж не піду попід парканами це продавати.
Наталія рахує: щомісяця сумарно витрачає близько 40 тисяч гривень на оренду, податки, зарплату працівникам. Це – без урахування оплати постачальникам виробів. При цьому торгівлі зараз фактично немає: "Срібло – це не перше, що люди йдуть купувати в кризу. І у момент, коли така от катастрофа, нам ще оце (касові апарати, – 24) вводять. Я не знаю, про що вони там думають".
Все ж, до посилення карантину підприємиця ставиться з розумінням:
Може, мої колеги – іншої думки, але я була б навіть згодна на той локдаун. Аби лише ось ці касові апарати і перевірки нас не чіпали. А карантин… треба, значить треба. Це – хвороба, від неї ніхто не застрахований.
"Через штрафи ми просто розоримося до нитки"
Костянтин – власник магазину господарчих товарів з міста Глобине (Полтавська область). Приїздить на акції з донькою, яка працює у цьому ж закладі. Основна вимога – щоб залишили спрощену систему оподаткування, звітності й обліку. Це, за словами підприємця, дозволяє ФОПам "спокійно працювати і не заморочуватися документацією та регулярними звітами у різні структури".
Введення касових апаратів тягне за собою жорстку фіскалізацію. Весь товар, який у нас є, повинен мати первинну документацію. Здавалося б, нічого страшного, але у нас є товари, куплені 2, 3, 4 роки тому і досі не продані. А продати його без первинної документації ми не зможемо,
– пояснює Костянтин.
Він додає, що одержати первинну документацію навіть від постачальників – теж проблематично. А за кожну одиницю товару, яка при перевірці виявиться без первинної документації, накладається штраф – 51 тисяча гривень.
І наголошує: ФОПи не проти касових апаратів, а проти жорсткої фіскалізації і непомірних штрафів, які призведуть до повного розорення. Адже підприємець відповідає своїм майном за сплату, зокрема, тих же штрафів.
Костянтин приїхав на мітинг із Глобиного / Фото сайту 24 каналу
Сам касовий апарат коштує немаленьких грошей. Рекомендації високопосадовців щодо встановлення безкоштовних додатків на смартфон і використання їх як касові апарати Костянтин називає "не дуже правдивими":
Безкоштовні програми у смартфонах не працюють. І встановити її за 5 хвилин, як розказували, неможливо. Підприємці ділилися своїм досвідом – вони, з допомогою комп'ютерника і працівників податкової, по 2-3 дні ставили їхні програми. І ті, які дійсно працюють, коштують грошей і теж не дуже малих.
Штрафи передбачені і у випадках, якщо товар помилково був "пробитий" неправильно або ж вкрадений – це вважається як те, що товар був проданий поза касовим апаратом і тягне за собою стягнення за кожен окремий такий випадок.
Це стосується і відомостей, наданих у податкову із запізненням. Тут Костянтин проблемою називає часту відсутність у селах швидкісного інтернету: "Провести провідний інтернет у маленьку крамничку в селі буде коштувати приблизно стільки, скільки коштує вся крамничка разом з товаром".
"Ця жорстка фіскалізація, зв'язана із введенням касових апаратів, вона просто-напросто змусить всіх мікропідприємців закритися, іти на біржу. Найманих працівників звільнити – ті теж стануть на біржу. А далі – принцип доміно. Але нас чомусь навіть не намагаються почути", – резюмує підприємець.
"51 тисяча штрафу за кожну резиночку без сертифікату"
Ще одна учасниця акції – Олена – киянка. Вона працює на ринку і називає себе "маленьким ФОПом". Однак говорити погоджується лише анонімно – жартома пояснює, що на мітинг її не відпускають діти, тому вона від них це просто приховує.
Жінка тут теж передусім через вимогу щодо касових апаратів – її товар, дрібна біжутерія, не має потрібної документації, а сплачувати великі штрафи підприємиця не готова:
Первинних документів у мене немає і бути не може. Усі прекрасно знають, що все береться на "Сьомому кілометрі" (великий ринок біля Одеси, – 24). А там все пропускають через митницю і документів не дають. Почніть надавати первинні документи – у нас вони будуть автоматично.
Щодо спрощених вимог для працівників ринків, Олена пояснює: це стосується лише тих, хто торгує "зі столів" – наприклад, овочеві ряди. Якщо ж підприємець має окремий закритий контейнер – з дахом і стінками – повинен встановлювати касовий апарат.
Зараз за кожну резиночку, якщо у мене немає сертифікату – 51 тисяча штрафу. Я працюю "по-білому" – податки сплачую. Що мені тепер робити? Вони створили десь робочі місця? Чи люди від хорошого життя стоять на ринках? Тому я приходжу, приходила і буду приходити (на акцію, – 24),
– розповідає жінка.
В обіцяні 8 тисяч гривень допомоги від влади ФОПи на мітингу не надто вірять: переконані, що отримають їх лише "обрані", до того ж – існує низка винятків.
Що відбувається на мітингу ФОПів у Києві / Фото сайту 24 каналу
Окрім поліції та активістів у жилетах і з прапорами SaveФОП, на акції присутні й десятки людей без жодної символіки. Вони, здебільшого, відмовляються спілкуватися. Пояснення різні: від "боюся, що не зможу зупинитися й наговорю на емоціях зайвого" до "я – киянин, просто гуляв на Майдані і вирішив підійти підтримати людей".
Так само різняться і причини перебування тут підприємців: хтось виступає проти касових апаратів, хтось – проти локдауна чи з вимогою припинити перевірки бізнесу до завершення карантину. Однак більшість переконує: будуть і надалі виходити, грітися чаєм і сподіватися на швидку реакцію влади.