Однакові прапори і різнобічні вимоги: чому ФОПи досі мітингують у Києві

Хто і чому залишається на Майдані Незалежності та яка атмосфера нині панує на акції підприємців – читайте у репортажі сайту 24 каналу.

До теми На Майдані знову сталися сутички між ФОПами та копами: відео

Білі жилети та символічні намети

Зранку 16 грудня біля стели Незалежності у центрі Києва на чергову акцію зібралися близько сотні осіб. Більшість з них мають однакові білі жилети, прапори чи просто наклейки на рюкзаках з логотипом організаторів – SaveФОП – та назвою свого міста чи регіону.

Люди стоять навколо імпровізованої сцени – з "вільним" мікрофоном, де кожен охочий може висловити своє невдоволення рішеннями уряду. Здебільшого тези перегукуються: ФОПи емоційно розповідають про те, з якими проблемами змушені зіштовхнутися, "повне знищення мікробізнесу в Україні" і закликають демонстрантів "боротися, доки вистачить сил".

Деякі підприємці зізнаються, що уже подали документи на закриття ФОП – через значні збитки та відсутність підтримки з боку держави.

Часто звучать звертання до влади та до правоохоронців, яких тут справді чимало. Всі вони спокійно стоять неподалік групками до 10 осіб. Присутні й представники "поліції діалогу". Поруч зі "сценою" – чотири невеличкі намети. Помітно, що символічні – ніби попередження для влади, що згодом їх може стати більше і люди готові, за необхідності, тут ночувати.

Все це відбувається поміж елементами інсталяції, присвяченої подіям Революції Гідності. По обидва боки однієї із тематичних дошок організували пункт видачі гарячого чаю з печивом та теплих ковдр для протестувальників. На вулиці справді відчутно холодно, але черги з охочих зігрітися немає – лише час від часу до столу підходять демонстранти та беруть один із паперових стаканчиків.

До локдауна готові, до касових апаратів – ні

60-річна пані Наталія з Миколаєва уважно слухає чергового промовця. У її руках – білий прапор з лого SaveФОП та уточненням – "Ювеліри". Жінка – власниця прилавку з ювелірними виробами в одному з торгових центрів свого міста. Розповідає, що на мітингу з чоловіком, який якраз пішов грітися до машини. Приїздять сюди вже не вперше: на початку грудня стояли 4 дні, наразі ж приїхали знову.

Підприємиця зізнається: все це – не надто зручно, оскільки зупинятися вони змушені у дітей, які орендують у Києві житло. До того ж, стояти днями на площі – важко і холодно. Проте жінка має намір приходити сюди доти, доки "щось вирішиться": "Тому що немає виходу. Закритися не можу і працювати не можу. То що ж робити?"

Наталія пояснює, що основна причина особисто її присутності тут – запровадження касових апаратів: "Усім дали відстрочку, а "ювелірці" – ні".

Жінка почала свій бізнес ще 25 років тому й багато товарів у неї залишаються ще з кінця 90-х-початку 2000-х. Документів на них немає, а для касового апарату потрібні деталі кожного виробу (розмір, виробник, назва дорогоцінного каменю тощо). Оформити все до січня, за її словами, – просто нереально. Час потрібен і для купівлі самого апарату, навчання продавців тощо. Тож, у разі, якщо все залишиться без змін, вона буде змушена сплачувати штраф:

Якщо я не плачу, я відповідаю своєю машиною, квартирою, бізнесом. У мене просто все це заберуть. Бо я направду не встигну нічого зробити. Я тут стою, бо я закриюся. Навіть якщо це станеться, куди я подіну те все, що заробляла роками? Мені його викинути? Я ж не піду попід парканами це продавати.

Наталія рахує: щомісяця сумарно витрачає близько 40 тисяч гривень на оренду, податки, зарплату працівникам. Це – без урахування оплати постачальникам виробів. При цьому торгівлі зараз фактично немає: "Срібло – це не перше, що люди йдуть купувати в кризу. І у момент, коли така от катастрофа, нам ще оце (касові апарати, – 24) вводять. Я не знаю, про що вони там думають".

Все ж, до посилення карантину підприємиця ставиться з розумінням:

Може, мої колеги – іншої думки, але я була б навіть згодна на той локдаун. Аби лише ось ці касові апарати і перевірки нас не чіпали. А карантин… треба, значить треба. Це – хвороба, від неї ніхто не застрахований.

"Через штрафи ми просто розоримося до нитки"

Костянтин – власник магазину господарчих товарів з міста Глобине (Полтавська область). Приїздить на акції з донькою, яка працює у цьому ж закладі. Основна вимога – щоб залишили спрощену систему оподаткування, звітності й обліку. Це, за словами підприємця, дозволяє ФОПам "спокійно працювати і не заморочуватися документацією та регулярними звітами у різні структури".

Введення касових апаратів тягне за собою жорстку фіскалізацію. Весь товар, який у нас є, повинен мати первинну документацію. Здавалося б, нічого страшного, але у нас є товари, куплені 2, 3, 4 роки тому і досі не продані. А продати його без первинної документації ми не зможемо– пояснює Костянтин.

Він додає, що одержати первинну документацію навіть від постачальників – теж проблематично. А за кожну одиницю товару, яка при перевірці виявиться без первинної документації, накладається штраф – 51 тисяча гривень.

І наголошує: ФОПи не проти касових апаратів, а проти жорсткої фіскалізації і непомірних штрафів, які призведуть до повного розорення. Адже підприємець відповідає своїм майном за сплату, зокрема, тих же штрафів.

Сам касовий апарат коштує немаленьких грошей. Рекомендації високопосадовців щодо встановлення безкоштовних додатків на смартфон і використання їх як касові апарати Костянтин називає "не дуже правдивими":

Безкоштовні програми у смартфонах не працюють. І встановити її за 5 хвилин, як розказували, неможливо. Підприємці ділилися своїм досвідом – вони, з допомогою комп'ютерника і працівників податкової, по 2-3 дні ставили їхні програми. І ті, які дійсно працюють, коштують грошей і теж не дуже малих.

Штрафи передбачені і у випадках, якщо товар помилково був "пробитий" неправильно або ж вкрадений – це вважається як те, що товар був проданий поза касовим апаратом і тягне за собою стягнення за кожен окремий такий випадок.

Це стосується і відомостей, наданих у податкову із запізненням. Тут Костянтин проблемою називає часту відсутність у селах швидкісного інтернету: "Провести провідний інтернет у маленьку крамничку в селі буде коштувати приблизно стільки, скільки коштує вся крамничка разом з товаром".

"Ця жорстка фіскалізація, зв'язана із введенням касових апаратів, вона просто-напросто змусить всіх мікропідприємців закритися, іти на біржу. Найманих працівників звільнити – ті теж стануть на біржу. А далі – принцип доміно. Але нас чомусь навіть не намагаються почути", – резюмує підприємець.

"51 тисяча штрафу за кожну резиночку без сертифікату"

Ще одна учасниця акції – Олена – киянка. Вона працює на ринку і називає себе "маленьким ФОПом". Однак говорити погоджується лише анонімно – жартома пояснює, що на мітинг її не відпускають діти, тому вона від них це просто приховує.

Жінка тут теж передусім через вимогу щодо касових апаратів – її товар, дрібна біжутерія, не має потрібної документації, а сплачувати великі штрафи підприємиця не готова:

Первинних документів у мене немає і бути не може. Усі прекрасно знають, що все береться на "Сьомому кілометрі" (великий ринок біля Одеси, – 24). А там все пропускають через митницю і документів не дають. Почніть надавати первинні документи – у нас вони будуть автоматично.

Щодо спрощених вимог для працівників ринків, Олена пояснює: це стосується лише тих, хто торгує "зі столів" – наприклад, овочеві ряди. Якщо ж підприємець має окремий закритий контейнер – з дахом і стінками – повинен встановлювати касовий апарат.

Зараз за кожну резиночку, якщо у мене немає сертифікату – 51 тисяча штрафу. Я працюю "по-білому" – податки сплачую. Що мені тепер робити? Вони створили десь робочі місця? Чи люди від хорошого життя стоять на ринках? Тому я приходжу, приходила і буду приходити (на акцію, – 24)– розповідає жінка.

В обіцяні 8 тисяч гривень допомоги від влади ФОПи на мітингу не надто вірять: переконані, що отримають їх лише "обрані", до того ж – існує низка винятків.

Що відбувається на мітингу ФОПів у Києві / Фото сайту 24 каналу

Окрім поліції та активістів у жилетах і з прапорами SaveФОП, на акції присутні й десятки людей без жодної символіки. Вони, здебільшого, відмовляються спілкуватися. Пояснення різні: від "боюся, що не зможу зупинитися й наговорю на емоціях зайвого" до "я – киянин, просто гуляв на Майдані і вирішив підійти підтримати людей".

Так само різняться і причини перебування тут підприємців: хтось виступає проти касових апаратів, хтось – проти локдауна чи з вимогою припинити перевірки бізнесу до завершення карантину. Однак більшість переконує: будуть і надалі виходити, грітися чаєм і сподіватися на швидку реакцію влади.