Коли і де?

Акція розпочалася 17 жовтня о 9:30 під Верховною Радою на площі Конституції у Києві, а також на головних площах в усіх обласних центрах України.

Читайте також: Скасування депутатської недоторканості: що принесуть мирні масові акції 17 жовтня

Хто організатор?

Про масштабний мітинг у Києві 17 жовтня одним із перших заговорив екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі. Про це він заявив ще 17 вересня.

"Ми вирішили приєднається до ініціативи громадських активістів і зібратися в Києві 17 жовтня з трьома вимогами: створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, прийняття нового виборчого закону. А решту вимог ми будемо збирати по всій Україні до 17 числа", – зазначив політик.

Саакашвілі розповів тоді, що серед вимог будуть: ухвалення закону про антикорупційні суди; скасування депутатської недоторканості – "не в 2020 році, а зараз"; ухвалення закону про відкриті партійні списки – "щоб ліквідувати вплив олігархів на політику".

Хто ще бере участь?

Низка політичних сил та громадських організацій підписала Меморандум про провдення всеукраїнської ненасильницької акції. Учасниками акції будуть, зокрема: Автомайдан, Антикорупційний штаб, Громадський рух "ЧЕСНО", Ініціатива реальних дій, Реанімаційний Пакет Реформ, Центр протидії корупції, Всеукраїнське об’єднання "Свобода", громадянський рух "Хвиля", політична сила "Альтернатива", партія "Демократичний Альянс", політична партія "Національний Корпус", партія "Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі", партія "Об’єднання Самопоміч", а також народні депутати України Юрій Дерев’янко, Світлана Заліщук, Павло Костенко, Юрій Левченко, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Володимир Парасюк, Олег Петренко, Єгор Соболєв, Семен Семенченко, Віктор Чумак.

Які вимоги мирної акції?

Активісти висувають до чинної влади три ключові вимоги:

1. Запровадження пропорційної системи з відкритими списками на виборах до Верховної Ради України.

2. Скасування депутатської недоторканності.

3. Створення незалежного антикорупційного суду.

Оганізатори акції пояснили у Facebook важливість кожного із цих пунктів. Нижче цитуємо коментар учасників всеукраїнської акції "Велика політична реформа".

Зміна виборчих правил

В Україні діє змішана пропорційно-мажоритарна виборча система, ухвалена в 2011 році в інтересах режиму Януковича. За нею половина депутатів обираються на мажоритарних округах, де перемагають переважно завдяки підкупу виборців та використанню адмінресурсу, половина – за закритими пропорційними списками, місця в яких продаються. Така система – корінь політичної корупції в країні.

Учасники акції закликають скасувати корумповану виборчу систему Януковича та перейти до пропорційної системи із відкритими регіональними списками (законопроект № 1068-2). Ця система дозволить обирати не лише партію, але й конкретних кандидатів в цій партії, тим самим формуючи список із людей, що мають довіру.

Перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками:
• значно ускладнить підкуп виборців;
• зробить купівлю місць в списку безглуздою – ніхто не може гарантувати голоси виборців конкретній персоні;
• знизить прохідний бар’єр до 3%, що дасть шанс малим партіям.

Перехід до пропорційки з відкритими списками передбачений у Коаліційній Угоді, є передвиборчою обіцянкою Президента Порошенка та міжнародним зобов’язанням України.

Створення антикорупційного суду

Про необхідність створення Антикорупційного суду свідчать десятки справ топ-корупції, які місяцями блокуються в судах по всій країні. Кожна четверта справа щодо топ-корупціонерів лежить в судах без розглядів, а самі корупціонери в цей час через суди поновлюються на посадах.

За рік від початку судової реформи влада не зробила жодного кроку до створення обіцяного Вищого антикорупційного суду. Замість незалежного суду вони пропонують створити палати в нереформованих судах та зі старих суддів.

Читайте також: Масштабна схема корупції у Міноборони: що відомо про підозрюваних

Натомість, учасники акції закликають створити незалежний суд для розгляду справ топ-корупції, в якому антикорупційних суддів обиратимуть за участю громадськості та міжнародних партнерів України. Для цього вимагають якнайшвидше ухвалити законопроект № 6011.

Обмеження депутатської недоторканності

Обмеження недоторканності народних депутатів (законопроект № 6773), з одного боку, дозволить притягати їх до кримінальної відповідальності на загальних підставах, з іншого – збереже індемнітет, тобто не дозволить переслідувати парламентарів за наслідками їхньої політичної позиції та висловлювань.

Питання обмеження або скасування депутатської недоторканності стоїть на порядку денному близько 20 років. Кожна політична сила зазначає про своє бажання реалізувати це завдання, після проходження до Верховної Ради України забуваючи про свої обіцянки.

Учасники акції закликають вище політичне керівництво держави та народних депутатів реалізувати задумане, створивши можливість для притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності за злочини.