Олексій вже довгий час бере участь у антитерористичній операції. Він не скаржиться, каже хоч і важко, та відступати не можна. Але не всі в його родині поділяють його вибір.
Мій рідний старший брат днями прислав фотографію, на якій він тримає кулемет і стоїть в коридорі якоїсь будівлі. Він став на бік терористів і пішов до їх угрупувань, – розповідає патріот.
Олексій з Харкова, але в Донецьку має багато друзів і знайомих. З деякими з них він вже не спілкується, бо люди стали ворожо до нього ставитися.
Брат вважає, що ми їдемо вбивати їх дітей. Але як я можу вбити власну племінницю? Він просто зазомбований і до нього дуже важко достукатися. Він хороша людина, але слабовольна. Дуже шкода, що так сталося, але я сподіваюсь, що він складе зброю, – каже боєць.
Герой розповідає, що ті, з ким він воює пліч о пліч стали йому немов рідні брати. Тому питання, чи буде він їх захищати від куль терористів має однозначну відповідь.
Якщо мій рідний брат стрілятиме в моїх товаришів, які мені за цей час стали братами, я відповім вогнем, – каже патріот.