Ми мов у паралельній реальності, – командир "Ахіллесу" розніс спекуляції про зміни в мобілізації

Герой України, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в ефірі 24 Каналу заявив, що частина таких розмов звучить так, ніби країна живе в паралельній реальності. За його словами, дати військовим нормальний графік, відпустки і ротації можна лише тоді, коли є ким їх замінити.

Дивіться також У 2025 рекрутинг запрацював, але є важливий нюанс, – командир "Ахіллесу" про діри в мобілізації

Без людей ротації не працюватимуть

Навіть найбільш спеціалізовані військові формування зараз комплектуються через ТЦК. В одних частинах таких бійців близько 90%, в інших 70 або 40, і командири постійно просять збільшити квоти, бо щомісячного поповнення бракує. Коли людей не вистачає, навантаження лягає на тих, хто вже стоїть на позиціях, і тоді одна людина закриває роботу, яку мали б виконувати кілька військових.

Для того, щоб забезпечити унормований графік, поновлення здоров'я, забезпечити відпустки, дати можливість військам відходити на ротацію, треба кимось поміняти,
– наголосив Федоренко.

Через це розмови про гарантовані строки служби, ширші відпустки, ротації і нові умови для контрактів він назвав відірваними від реальності фронту. Війна не зупиняється, поки військовий їде на відновлення чи хоче побачити сім'ю після півтора або двох років служби. Щоб одна людина відійшла з позиції, на її місце має зайти інша, а коли рекрутинг не дає потрібного рівня комплектування, держава і далі тримається на примусовій моделі мобілізації.

Ми або живемо в паралельній реальності, або хтось не віддупляється, що відбувається в державі на лінії бойового зіткнення,
– сказав командир "Ахіллесу".

Дискусії про відпустки, ротації і строки служби впираються в одне й те саме питання: ким саме закривати позиції, коли людей бракує. Поки цього ресурсу немає, обіцянки нормального графіка для всіх військових залишаються словами.

Як ТЦК стали мішенню для Росії?

Поки рекрутинг не дає такого рівня комплектування, який потрібен війську, основний людський ресурс і далі заходить через центри територіальної комплектації. Коли Росія побачила, що саме цей механізм дає армії бодай мінімально необхідне поповнення для виконання бойових завдань, вона почала бити по ньому не лише фізично. Після ракетних і дронових ударів по ТЦК акцент змістився на дискредитацію, розгойдування емоцій і розкол українського суспільства.

Чи є корупція в ТЦК? Я переконаний, що так. Чи в усіх ТЦК це відбувається? Напевно, ні,
– сказав Федоренко.

Окремо він визнав, що корупція в цій системі є і такі випадки треба розслідувати та карати. Водночас він закликав не переносити окремі злочини на всю систему, бо в ТЦК служать не якісь "окремі космонавти", а часто військові, які вже воювали, були поранені й після фронту виконують іншу ділянку служби.

До слова! За оцінкою члена парламентського комітету з питань нацбезпеки Федора Веніславського, щомісяця до війська мобілізують близько 30 тисяч людей. Приблизно 90% нового особового складу надходить саме через ТЦК, тоді як рекрутинг дає до 10% і не зміг замінити мобілізацію.

Коли СБУ та інші правоохоронці викривають тих, хто бере гроші або зловживає повноваженнями, це, за його словами, показує не руйнацію системи, а її очищення.

Те, що правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України, викривають такі факти, свідчить про те, що українська система очищується,
– наголосив командир "Ахіллесу".

Через це він пропонує дивитися на проблему в повному обсязі. Є реальні зловживання, які не можна прикривати, але є й цілеспрямована спроба послабити механізм, через який армія отримує людей. Коли удари, скандали, емоції і російська пропаганда сходяться в одній точці, це б'є по довірі до мобілізації і по можливості закривати потреби фронту.

Як зменшити примус у мобілізації?

Зменшити частку примусу, на його думку, можна лише тоді, коли рекрутинг підкріплений реальними стимулами, а не просто закликами. За такого підходу більше людей приходитимуть у військо через рекрутинг, а потреба в примусових механізмах поступово спадатиме.

У випадку підняття індексації грошового утримання для військовослужбовців, підняття виплат за участь в бойових діях, належного соціального пакета, а також при запровадженні виплат за мобілізаційні процеси ситуація щодо мобілізації шляхом рекрутингу буде зростати, а необхідність в примусі буде знижуватися,
– наголосив Федоренко.

Далі все впирається у фінансово-економічний ресурс, який держава має знайти для таких рішень. Для цього, як він пояснює, має триматися тил, має працювати економіка, фронт має зберігати стійкість, а військово-політичне керівництво – дотискати партнерів на додаткову допомогу. Швидких і простих рішень тут він не бачить, бо потреби армії не закриваються точковими скороченнями чи гучними політичними заявами.

Це популізм чистої води. Давайте заберемо гроші в поліціянтів. А чи достатньо цього, щоб перекрити всі потреби Сил оборони і виконати ті завдання, про які ми щойно говорили? З калькулятором хтось узагалі товаришує чи ні? Давайте знизимо зарплати чиновникам. Це будуть три копійки від того, що реально треба державі,
– сказав Федоренко.

Натомість реальне рішення він бачить не в гучних пропозиціях, а в пошуку великого фінансово-економічного ресурсу для війська. Ідеться про роботу з партнерами, додаткові можливості для держави і рішення, які дають змогу закривати проблему по суті, а не лише створювати враження дії. За його словами, цим уже займаються, зокрема й на рівні Міністерства оборони, але швидко розв'язати таке питання неможливо, бо не все можна зробити тут і зараз.

Що відомо про мобілізацію в Україні?

• У деяких навчальних центрах середній вік мобілізованих уже перевищує 40 років. На цьому тлі дедалі частіше лунають заяви, що система має більше зважати не лише на кількість, а й на фізичну придатність людей до бойових завдань.

• Верховний Суд у 2025 році виклав позицію, за якою військовий, який уперше самовільно залишив частину під час воєнного стану, може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Для цього потрібні добровільне звернення із клопотанням про повернення на службу та письмова згода командира.

• Окремо триває дискусія про чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон під час війни. Юристи наголошують: ті, хто перетнув кордон законно і не повернувся, формально закону не порушили, а от використання підроблених документів уже тягне за собою кримінальну відповідальність.