24 Канал розбирався у цій ситуації. Про те, чи справді можуть посилити мобілізацію через ядерну зброю в Білорусі – читайте далі в нашому матеріалі.

Зверніть увагу Удар по бункері Путіна реальний: як ще Захід може відповісти на "ядерку" Росії

Посилення мобілізації: Арахамія пояснив свою заяву

27 березня в інтерв'ю британському виданню SkyNews голова фракції монобільшості Давид Арахамія заявив, що цілком ймовірно Україна може посилити мобілізацію після того, як Росія розмістить тактичну ядерну зброю на території Білорусі.

Його слова активно цитували українські медіа. Після цього в етері телемарафону Арахамія пояснив, що мобілізація в Україні іде почергово. Однак якщо буде потреба у створенні додаткових бригад, то це все одно відбуватиметься у черговому порядку.

Щодо слів британській пресі, Арахамія зазначив, що нашим партнерам важливо розуміти, чи готова Україна до різних сценаріїв, аби бути впевненими у стійкості нашого війська. Від цього, за словами голови фракції монобільшості, залежить надання нашій країні зброї.

Мобілізація – не новина, а буденна річ

Оскільки заява Арахамії стала доволі гучною, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр вирішила пояснити, що мобілізація в Україні триває з 24 лютого 2022 року і проходить у черговому порядку. Водночас мобілізаційні потреби залежать від ситуації на фронті.

Завдяки мобілізації і високій мотивації нашого народу ми вже зберегли державу весною 2022 і тепер доведемо справу до кінця та звільнимо наші землі. Якщо ви бачите заголовки про мобілізацію – це буденна реальність війни, а не новина,
– наголосила Маляр.

Також заступниця міністра оборони заявила, що жодних хвиль мобілізації немає. На тлі цього Маляр закликала не піддаватись на паніку, страхи та пошуки зради

Мобілізаційні потреби визначає Генштаб

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський наголосив, що мобілізаційні потреби визначає Генштаб ЗСУ. Депутат припустив, що Україні можуть знадобитися додаткові сили, але не через розміщення ядерної зброї у Білорусі, а під час контрнаступу.

Коли Україна буде змушена переходити в контратаки, знадобляться якісь додаткові сили та засоби, які мають забезпечити ефективність цих наступальних операцій. Коли така потреба виникне, знову ж таки, це визначатиме Генштаб з огляду на планування, перспективи та реальний поточний стан речей,
– наголосив нардеп.

Зараз, за словами Веніславського, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки справляються з мобілізаційними завданнями Генштабу.

То чи посилять мобілізацію через Білорусь?

З огляду на вищезгадані заявив, можна відзначити, що посилення мобілізаційних заходів можливе за певних потреб – наприклад, під час контрнаступу. Однак усі ці заходи відбуватимуться чергово.

Однак як щодо Білорусі? Федір Веніславський вважає, що розміщення тактичної ядерної зброї на білоруській території не є причиною для посилення мобілізації. Проте нардеп вважає, що через північного сусіда нам можуть знадобитися додаткові сили, але це тільки у випадку реальної загрози наступу з Білорусі.

Станом на 30 березня Генштаб не виявив ознак формування ударних угруповань на території Білорусі. Проте загроза існує і наша держава відстежує дії противника, аби бути готовими до різних сценаріїв.

Та якщо говорити власне про ядерну загрозу – розміщення зброї масово знищення у Білорусі може бути інформаційно-психологічною спецоперацією, яка має на меті залякати світ. Росія розуміє, що застосування цієї зброї не буде безкарним, але водночас викликає питання стан цієї зброї в Росії. Країна-терорист оголошує про призупинення власної участі у договорі СНО-3 – тепер не потрібно показувати американцям, в якому стані російське ядерне господарство.