Мобілізація в Україні: які права мають військові і як правильно їх відстояти

Однак після початку вторгнення Росії військовозобов'язані чоловіки зіткнулися з порушеннями з боку працівників ТЦК та СП, а також неправомірними діями з боку власних командирів. Що мають знати українські військові про свої права і як мусять діяти у суперечливих ситуаціях – читайте у матеріалі.

До теми Нардеп спрогнозував, коли можуть почати діяти нові правила мобілізації

Чи правомірно пакувати чоловіків у бус і силоміць везти в ТЦК

Український адвокат Руслан Ружицький зазначив, що захоплення чоловіків на вулиці має ознаки злочину, відповідальність за який передбачена Кримінальним кодексом України. Адвокат зазначив, що після цього будь-які дії співробітників ТЦК та СП також будуть неправомірними.

Ружицький зазначив, що про такі випадки необхідно одразу повідомляти на лінію "102" та фіксувати те, що відбувається, на відеокамеру або попросити інших зробити це. Також варто звернути увагу, чи є поблизу вуличні камери відеоспостереження.

У випадку силового захоплення та примусового доставлення на медичний огляд людина опиняється у скрутному становищі. Вона позбавлена можливості підготуватися, взяти всі медичні документи, що вважає за потрібне. Саме тут важлива взаємодія адвоката та рідних людини,
– сказав він.

Адвокат наголосив, що підписувати повістку чи ні – особисте рішення кожного. Якщо співробітники ТЦК належним чином її вручать і зафіксують факт відмови людини від підпису, це ні на що не впливає – людина буде вважатись такою, що повідомлена про необхідність прибуття за викликом.

Чи можуть ЗСУ самостійно визначати місце служби для військових

В одному з пунктів Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ вказано, що військові призначаються на посади й переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони.

Водночас адвокат наголосив, що для доукомплектування ЗСУ в умовах особливого періоду військових можуть призначати на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Тому, у разі виникнення потреби у доукомплектуванні певної військової частини бажання військового служити за певною військово-обліковою спеціальністю не завжди можуть бути враховані. Але в будь-якому випадку він може звернутися із відповідним рапортом до командира частини через безпосереднього начальника,
– пояснив Ружицький.

Що робити, якщо бракує забезпечення на фронті

Адвокат зазначив, що забезпечення військових регламентується низкою інструкцій. Тому, коли військовий вважає, що він не отримав належне йому забезпечення або має питання, що потребують вирішення, він повинен звернутись до безпосереднього начальника. 

За словами адвоката, це стосується матеріального, продуктового, медичного забезпечення тощо. Щодо компенсації за піднайм житла, для цього потрібно отримати підтверджувальні документи й написати звернення до керівництва.

Водночас військовий однієї з десантних бригад ЗСУ Артем сказав, що коли людина на "нулі", то не час відстоювати свої права, бо часу на це – нема.

Купи собі каску, щоб завтра не поховали, бо начальник не подбав про твої потреби,
– наголосив військовий.

А що з невиконанням рішення командира

Ружицький наголосив, що здача або залишення ворогові засобів ведення війни передбачає кримінальну відповідальність. Тому рішення про повернення втраченого дрона треба ухвалювати залежно від обставин.

Не треба забувати, що командир зобов’язаний забезпечити виконання поставленого наказу. Тому, якщо виконати наказ об'єктивно неможливо, військовий повинен доповісти про це командиру та повідомити про причини, що заважають виконати наказ, або запропонувати інший варіант його виконання,
– пояснив він.

Адвокат застеріг, що відкрита відмова виконувати наказ може містити ознаки кримінального правопорушення.

"За наказом може стояти задум командира, про який військовий не знає. Тому невиконання цього наказу може загрожувати його побратимам, які розраховують на нього. Це може призвести до додаткових втрат серед людей і озброєння", – додав Ружицький.

Як діяти, якщо не отримав довідку чи опинився поза штатом

Адвокат підкреслив, що кожне формулювання обставин отримання травми у постанові ВЛК має важливе значення для подальших грошових виплат. Не варто бити на сполох, якщо потрібну довідку не видали одразу.

Може тривати службове розслідування. Воно проводиться протягом певного часу і може бути продовжене за рішенням людини, яка його призначила. Якщо через місяць після отримання травми (поранення) результату немає, тоді варто зайнятися цим питанням,
– порадив він.

Ружицький також зазначив, що на виведення поза штат, що залишає військового у розпорядженні частини, але урізає йому виплати, військові нарікають часто. Та це необхідно для поповнення санітарних втрат частини.

"Неможливо призначити двох людей на одну посаду, саме тому роблять так. Щодо грошового забезпечення, то тут все індивідуально і потрібно розбиратися з фахівцем", – сказав адвокат.

Чи має солдат вплив на командира?

Рішення, дії та накази безпосереднього начальника, каже Руслан Ружицький, можна оскаржити у наступного прямого начальника, далі – вище.

Але на практиці ці скарги не завжди вітаються. Тому спочатку варто спробувати довести свою позицію до “поганого” начальника. Критика має бути обґрунтованою. Не треба відкидати можливість, що командир зробить висновки та прийме вашу позицію. Повагою зазвичай користуються ті, хто говорить про проблему прямо в очі та намагається вирішити її з тим, з ким вона виникла, замість скаржитись,
– вважає адвокат.

Який наразі термін служби в ЗСУ

Служба в ЗСУ упродовж невизначеного терміну – одне з найбільш болючих питань для військових та їхніх рідних. Також це "відлякує" потенційних військових, адже ніхто не хоче опинитися в "рабстві".

Та поки в Україні не змінили законодавство, що стосується терміну служби, то в умовах воєнного стану військові проходять службу "до настання обставин, що надають їм право на звільнення".

Такими підставами наразі є:

• граничний вік перебування на службі (60 років для молодшого і старшого офіцерського складу, 65 – для вищого);
• стан здоров’я (висновок про це робить ВЛК);
• виховання дитини з інвалідністю або важко хворої дитини;
• необхідність постійного догляду за хворими дружиною/чоловіком, дитиною, батьками – своїми або дружини/чоловіка (потрібні довідки для підтвердження);
• інвалідність І або II групи у дружини/чоловіка, батьків, батьків дружини/чоловіка;
• опіка над визнаною судом недієздатною людиною;
• самостійне виховання неповнолітньої дитини;
• утримання трьох і більше неповнолітніх дітей тощо.

Кудись військовий має звертатись за правовою допомогою

Найкраще військовим можуть допомогти адвокати і юристи, які самі мають досвід військової служби і знайомі з її особливостями, вважає Руслан Ружицький. Також, на його думку, спочатку варто спробувати розв'язати проблемне питання з безпосереднім начальником або звернутися до оперативного командування, якому підпорядковується військова частина.

Ось ще ресурси для правової допомоги військовим:

• Гаряча лінія Міністерства оборони – 0 800 500 442;
• Військова служба правопорядку – 044 454 73 08;
• Державне бюро розслідувань (у разі вчинення злочину проти військового) – 044 300 27 07;
• Генштаб – 0 800 50 04 10;
• Правовий навігатор;
• Юридична сотня.