Наказ про вторгнення в Україну – лише питання часу для Москви, – розвідка

3 січня 2021, 18:14
Читать новость на русском

Служба зовнішньої розвідки проаналізувала можливість вторгнення російської армії далі за території, які нині вже окуповані. Військові переконані, що цей варіант цілком реалістичний, зокрема й через вторгнення в Херсонську область з окупованого Криму.

На сучасному етапі гібридної війни Росія розгорнула навколо України військове угруповання, до якого входять дві нові армії та армійський корпус, розповідає Служба зовнішньої розвідки у своєму аналізі.

Цікаво У ставленика Путіна "підгоріло" через згадку Ялти в новорічному привітанні Зеленського

Загалом у напрямку східних українських кордонів є дві російські армії загальною чисельністю майже 80 тисяч осіб. Частина з них вже в Україні – на тимчасово окупованому Донбасі.

Кремль розглядає власну армію як інструмент досягнення зовнішньополітичних амбіцій, тому наказ про вторгнення до іншої держави – для Москви лише питання часу й можливостей,
– заявляють українські розвідники.

Крім того, Росія продовжує створювати нові довгострокові загрози для України. Доказом цього є бодай розбудова нової військової бази за 60 кілометрів від українського кордону – у Ростові.

Ймовірний напад на Херсонську область

Тут Служба зовнішньої розвідки відзначає регулярні навчання "Кавказ", якими Росія грає на нервах України й відпрацьовує сценарій нападу в сусідню державу.

Розвідники вважають, що ймовірним сценарієм цих навчань є саме вторгнення з Криму на материкову частину України задля того, аби вирішити питання з водопостачанням на окупованому півострові.

Потенційно ЗС Росії можуть під надуманим приводом здійснити марш-кидок углиб території Херсонської області з метою встановлення контролю над дамбою Північно-Кримського каналу,
– заявили в Службі розвідки.

Чому Росія досі не посилила агресію проти України

У Службі зовнішньої розвідки переконані, що наразі лише низка факторів обмежує наказ з Москви про проведення наступальної операції проти України:

  • падіння цін на світових ринках нафти й газу, що призвели до зменшення надходжень до російського бюджету,
  • сподівання Москви використати COVID-19 для перезавантаження відносин із Заходом,
  • проведення місцевих виборів в Україні, під час яких Москва сподівалася посилити присутність проросійських сил в українському політикумі,
  • відволікання ресурсів на турецько-російське протистояння в Сирії та Лівії, а також, опосередковано, в рамках вірмено-азербайджанського конфлікту;
  • місцеві вибори в Росії у вересні 2020 року при падінні рейтингу довіри до Путіна до 23% та зростання протестної активності.