Та скільки б музеїв не було у Колочаві, туристи найбільше хочуть потрапити в "Старе Село". Адже тут випадає нагода побачити, як українці жили триста років тому. Акуратні плоти, великі й малі дерев'яні будиночки та кілька предметів, що викличуть запитання. Серед них і споруда, на якій пиляли дошки. Є тут і маленький місцевий млин. І сільська версія карети.
Колиска, пічка, жорна та кухонне приладдя - ось і всі головні предмети типової хати. Правда, залежно від професії господаря, у хатинах трапляються й інші речі. Скажімо дзвони належали вівчареві. Без них на полонині робити нічого. Ще одним дзвоном учнів скликали до школи на уроки.
Як і будь-яке пристойне село, це має свою корчму. І запаси алкоголю там були чималі. Тож найімовірніше, після корчми, немало селян потрапляли в жандармерію. Її побут теж відтворили у "Старому селі."
А на околиці села можна натрапити на залізницю. Це вже музей "Колочавська вузькоколійка". Саме тут знаходиться паровоз, виготовлений шістдесят років тому в Німеччині.
Читайте також: Музей д'Орсе: друге життя елегантного французького вокзалу
Унікальний музей на колесах хвалиться ешелоном з десяти вагонів - чеських, угорських і радянських. Одні - пасажирські, інші - товарняки. Туристам можна заходити всередину, адже у вагонах - теж музей. Експонати розкажуть про життя і побут закарпатських залізничників.