Вона ходором ходить з боку в бік під ногами слеклайнера. Треба добре володіти собою, аби тримати рівновагу.
"Це спокій і гармонія - стропи, і тіла, і себе. Тобто спокійно вимкнути все, і йти спокійно в напрямі, дивитися трішки удалину, і буде все", - каже слеклайнер з Харкова Ірина Полянська.
Досвідчені майстри не просто ходять стрічкою, а намагаються виконувати різні трюки. Вони розгойдуються з чималою амплітудою, сидять і навіть пробують лежати на мотузці. Звісно, це вдається не всім, і без падінь не обходиться. Та стрічку у слеклайні натягують невисоко. І травми, як правило, незначні.
"Трюки всі непрості, навіть ті, які з вигляду прості, вони непрості. Тобто, навіть якщо там сісти - не так-то просто. Досить травмонебезпечно, бувають і розтягування, і всякі там подряпини, переломи. Але якщо дружити з розумом, використовувати мати, страховку, допомогу, то, в принципі, все безпечно. Так само, як і всі інші види спорту", - розповідає організатор фестивалю Віталій Марченко.
Вершина майстерності - це ходіння по високо натягнутій стрічці на висоті до 8 метрів. Падіння звідти завершилося би погано, але без страховки у такому випадку не ходять. Спортсмен, що зірвався, мусить знову підвестися на ноги і дійти до кінця. Наявність страховки не завжди заспокоює нерви.
"Це голова, як би поверхня розуму розуміє, що страховка є. А насправді ти знаходишся високо від землі. І весь твій вестибулярний апарат, який має певний досвід, який завжди вів тебе по життю, він протестує проти цього", - каже слеклайнер з Харкова Олексій Чистяков.
На фестиваль приїхали півсотні слеклайнерів з 5 регіонів України. Стати канатохідцем - це нове захоплення сучасної молоді.