Що трапилося з апаратом MAVEN?
Історія кінця місії розпочалася в грудні минулого року. Останній повноцінний пакет телеметрії апарат MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN) передав 4 грудня, а вже 6 грудня, після проходження за диском планети, зв'язок обірвався. Фахівці зафіксували лише короткий фрагмент даних, який свідчив про критичну помилку. Як з'ясували пізніше, після виходу з тіні Марса супутник несподівано перейшов у безпечний режим і почав неконтрольовано обертатися з високою швидкістю. Про це пише видання ScienceAlert.
Дивіться також Європа та Китай спільно запустили космічний апарат SMILE: він збиратиме унікальні дані про Землю
Комісія з розслідування аномалій, яку NASA скликало у лютому, дійшла невтішних висновків. Швидке обертання призвело до того, що сонячні панелі перестали отримувати достатньо світла, а бортові акумулятори повністю розрядилися за лічені години. Без живлення система зв'язку вимкнулася, зробивши апарат недоступним для команд із Землі.
Попри численні спроби відновити контакт за допомогою мережі Deep Space Network і навіть візуальні пошуки за допомогою марсохода Curiosity, супутник так і не відгукнувся.
Команда справді відчула втрату когось близького із завершенням цієї місії,
– прокоментував керівник проєкту NASA Майк Моро.
Десять років замість одного: шлях дослідника
MAVEN вирушив у космос на ракеті Atlas V у листопаді 2013 року й прибув на орбіту Червоної планети через 10 місяців. Початковий план передбачав лише один рік роботи, проте апарат продемонстрував неймовірну витривалість і продовжував збирати аж до кінця 2025 року, тобто 11 років. Головним завданням місії було зрозуміти, куди зникла марсіанська атмосфера і чому планета перетворилася на пустелю.
Науковці з'ясували, що Марс не має власного магнітного поля, тому сонячний вітер – потік заряджених частинок від Сонця – поступово "здуває" газову оболонку планети. MAVEN довів, що цей процес значно прискорюється під час сонячних штормів.
Наприклад, у 2015 році Брюс Якоскі, колишній провідний дослідник місії, зазначав, що під час спалахів швидкість втрати атмосфери зростає у 10 – 20 разів. Це ключове відкриття допомогло реконструювати історію змін клімату на Марсі.
Супутник MAVEN більше не зробить жодного відкриття / Зображення NASA
Унікальні відкриття та полярні сяйва
Окрім вивчення газів, MAVEN став першим апаратом, який виявив ультрафіолетові полярні сяйва на денному боці Марса. На відміну від Землі, де сяйва зосереджені біля полюсів, на Марсі вони мають іншу природу через відсутність глобального магнітного поля.
Також апарат зафіксував іони металів в іоносфері – вперше на іншій планеті – та вивчав міжзоряну комету 3I/ATLAS, що пролітала повз минулого року. У списку досягнень супутника є навіть можливе виявлення блискавок на нічному боці планети.
Місія мала не лише теоретичне значення. Директорка відділу планетарних наук NASA Луїза Проктер підкреслила, що зібрані дані є критично важливими для майбутніх пілотованих польотів. Вони допомагають зрозуміти рівень радіаційної небезпеки та розробити заходи безпеки для перших колоністів.
Команда, безумовно, пригнічена цим, але водночас ми неймовірно пишаємося науковими результатами, яких ми досягли за останнє десятиліття,
– додала провідна науковиця місії Шеннон Каррі з Університету Колорадо в Боулдері.
Дивіться також Новий шлях до Марса знайшли випадково: він скорочує час подорожі вдвічі
Що буде далі з орбітою та зв'язком?
Втрата MAVEN створює певні труднощі для наземних місій. Супутник був одним із п'яти апаратів, які працювали ретрансляторами для передачі даних від марсоходів Curiosity та Perseverance на Землю. Тепер це навантаження візьмуть на себе чотири супутники, що залишилися: американські Odyssey та MRO, а також європейські Mars Express і Trace Gas Orbiter. Представники NASA запевнили, що наукова робота марсоходів не постраждає.
Сам MAVEN не зникне миттєво. За розрахунками фахівців, він залишатиметься на орбіті ще від 50 до 100 років. Тільки після цього він увійде в розріджену атмосферу і впаде на поверхню планети. До того часу він не заважатиме роботі інших космічних апаратів.
Як пише Space, науковці планують витратити наступні десятиліття на детальний аналіз величезного масиву даних, який супутник встиг передати до своєї "загибелі".