Росія не чекала на 50 тисяч втрат під Бахмутом: як і коли у них "все пішло не так"
Джерело:
Defense ExpressРосія під час побудови планів з захоплення Бахмута ретельно вивчала свої помилки у попередніх операціях. Зокрема, у Сирії. Вона вивчила свої слабкі місця, але за 9 місяців досягнути бажаного так і не змогла.
Як зазначають аналітики, окупанти використовують "сирійську" тактику. Її ще називають методом "випаленої землі", коли артилерія зносить усі "висотки" й інші об'єкти, які можна використовувати для оборони міста.
Читайте також Війна артилерії: як мільйон снарядів змінить ситуацію на фронті й коли настане переломний момент
Звичайно ж, це ще не все. Вони також залучають "гастролюючі" групи десантників. Вони буцімто "підміняють" штурмові групи вагнерівців, які зазнали колосальних втрат.
Росіяни розраховували на інше
У матеріалі Defense Express зауважили, що спочатку в Росії були зовсім інші плани. Вище військове керівництво було свято переконане, що зможе блискавично швидко брати під контроль важливі міста. Вони мали виконувати роль "опорних точок", щоб продовжити наступ.
Вони ретельно пропрацювали помилки, яких припускалися у Сирії. Росіяни затямили, що для ефективного протистояння у міській місцевості їм бракує:
- добре підготовленої піхоти й офіцерів;
- достатньої кількості засобів зв'язку;
- достатньої кількості засобів високоточного ураження цілей;
- засобів для формування ситуаційної обізнаності;
- цілісної доктрини, яка б усе вищеперелічене об'єднала в один інструмент для ведення війни у містах.
Здавалося б, робота над помилками зроблена. І що у ворога є бодай доктрина, яка передбачає алгоритм ведення бойових дій у міській місцевості. Власне, ворог під час штурму міст мав працювати у тісній зв'язці: механізовані підрозділи, артилерія, щільна підтримка авіацією та вивчення ситуації за допомогою БпЛА.
Розписали два формати боїв у міській місцевості
Мовиться передовсім про "класичний" штурм. У цьому випадку важливе місто спочатку намагаються оточити. Після цього починають заходити штурмові війська.
Також існує комбінований варіант "взлом-штурм". Мовиться про те, що війська ворога заходять у межу міста "з маршу", ізолюють район бойових дій з допомогою змішаної авіагрупи на Ка-52 "Алігатор" і Су-25. За потреби використовують системи дистанційного мінування, щоб неможливим був підхід підкріплень від військ противника.
Доктрина ворога не спрацювала
Слід розуміти, що окупанти забули врахувати кілька важливих моментів. Передовсім мовиться про те, що її застосування вимагало від командирів високого рівня проявлення ініціативи. А це не притаманно російському війську.
Крім того, під час створення доктрини забули, чи то не подумали, про часовий ліміт або рівень втрат. Щоб розуміти, скільки ця операція зі штурму, бодай районного центру, має тривати. Це й стало причиною колосальних втрат.
Оскільки у ворога стоїть за мету захопити Бахмут, і він не може зробити це вже 9 місяців, втрати продовжують зростати. Власне, через відсутність того самого ліміту. Тож не дивно, що станом на початок січня 2023 року повідомляли про те, що ворог втратив близько 50 тисяч "багнетів" у спробах взяти під контроль місто.
Наразі ця цифра точно зросла. Припускають, що щонайменше на ще 10 тисяч "багнетів". Але ця цифра може бути ще більшою. Для порівняння, на штурм Маріуполя ворог спрямував близько 30 тисяч "багнетів".
Задля справедливості слід розуміти, що для захоплення Херсона та Мелітополя окупанти використовували той же метод "взлом-штурм". Але тоді їм вдалося досягнути відносно швидкого результату лише тому, що наші Сили оборони перебували на стадії мобілізаційного розгортання.