Ситуація біля Покровська

Наступальні дії російського угруповання військ "Центр" на південь та південний захід від Покровська понад тиждень були паралізовані. Однак мало хто усвідомив розмір цього паралічу, а головне – вплив на ситуацію на інших напрямках. Тим часом вже лунають перші "дзвіночки" про те, що ситуація може змінитися ще радикальніше. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

До теми Половина всіх атак – на Покровському та Новопавлівському напрямках: карта фронту 27 лютого

Наразі усіх хвилюють два питання:

  • коли і якими силами ворог розпочне наступальну операцію в напрямку Костянтинівки? Особливо в контексті зосередження та розгортання 8-ї ОА на цьому напрямку;
  • де саме можна буде зупинити наступ ударних тактичних угруповань УВ "Схід" на Великомихайлівському напрямку, після "падіння" Великої Новосілки?

Відповіді на ці питання пов'язані з ситуацією в районі Покровська. Це стає цілком очевидним, якщо згадати вражаючий склад сил і засобів противника, зосереджених і розгорнутих на цьому напрямку.

Повертаючись до питання про ступінь впливу ситуації під Покровськом на ситуацію на суміжних напрямках, можна впевнено констатувати, що протягом певного подальшого часу командування УВ противника "Схід", "Центр" та "Південь" буде змушене суттєво переглянути та скорегувати свої плани.

Суперечка на тему того, чи відмовилося російське командування від штурму Покровська чи ні – абсолютно безглузда. Воно не відмовилося.

Інакше росіяни не ввели б у бій на відносно вузькій ділянці свого тактичного вклинення на південний захід від Покровська зразу 4 мотострілецькі бригади у додаток до 2-х мотострілецьких полків 27-ї мотострілецької дивізії. Також вони б не атакували в режимі "втрати не рахуємо" у північно-західному та західному напрямках з метою перерізання двох ключових шляхів для оборони Покровська – на Межову та Павлоград.

Попри те, що ворог вже близько двох тижнів не може тут просунутися, він не припиняє спроб це робити – атаки/штурми в районі села Котлине, у напрямку Удачного, Успенівки та в районі Піщаного тривають практично без зупинки.

Зрозуміло, що якби ворог відмовився від власного бажання обійти Покровський район оборони ЗСУ із заходу, то ці його сили та засоби не проявляли б такої самогубної наполегливості.

Однак протягом останнього тижня саме тут сталося кілька подій, які можуть мати далекосяжні наслідки для всього УВ "Центр" і безпосередньо впливати на те, що і як станеться на півночі (у напрямку Костянтинівки) та на півдні (у напрямку Новопавлівки).

  • 74-та ОМСБр росіян була змушена відступити з населеного пункту Піщане в результаті успішної контратаки ЗСУ. Її подальші спроби відновитися на цій ділянці були марними.
  • Українські війська змусили ворога відступити з позицій вздовж річки Солоненька між Даченським та Лисівкою.
  • Частини 15-ї та 74-ї ОМСБр противника, мабуть, зазнали настільки великих втрат, що були змушені відступити з населеного пункту Котлине. Ворог все ще утримує окремі ділянки дороги, але його атаки на північ від неї явно "видихнулися".
  • У районі Успенівки передові підрозділи 433-го МСП противника, які раніше "зачепилися" за східну частину села, ймовірно, були вибиті звідти, і відійшли на північ і схід від нього.

Важливо 11 років окупації: як Крим залишається територією спротиву

У ворога – величезні втрати

Отже, можна констатувати кілька важливих речей.

1. Низка успішних контратак Збройних Сил України на південь та південний захід від Покровська якщо не радикально виснажила ударне угруповання противника, то принаймні суттєво послабила його наступальні можливості.

2. Деякі експерти вже поспішили після всіх цих подій зробити висновки про те, що ЗСУ нібито близькі до успішного "зрізання клина" ворогу на південь від Покровська. Але я б не поспішав з таким висновком.

Річ у тому, що ворог, як я вже говорив вище, не припинив самі атаки практично по всьому периметру цього вклинення, попри те, що був змушений відступити з низки займаних ним раніше позицій. Тобто у нього ще достатньо людей та ресурсів, щоб продовжувати атаки. Інша справа, що це більше не дає йому результату.

Іншими словами, ми можемо констатувати лише зупинку російського наступу на південний захід від Покровська, але говорити про якісь "зрізання" та "прориви" ЗСУ взагалі не варто. Хоча, звичайно, самі ділянки і напрямки, де контратакували ЗСУ досить красномовні і явно не випадкові.

3. Зрозуміло, що вся ця ситуація в контексті "намірів і бажань" російського командування явно не приносить йому особливого задоволення. Окупанти спробують виправити всю цю справу. У цьому плані набагато цікавіше питання – чим і як вони збирається це робити?

За великим рахунком, це можна зробити двома основними способами:

  • з використанням додаткових сил і засобів;
  • або відновити наступальні можливості вже розгорнутих на цьому напрямку частин і з'єднань значним поповненням особового складу і військової техніки.

У результаті ліквідації "залишків" Курахівського плацдарму ЗСУ російське командування змогло "вивільнити" з того напрямку цілу загальновійськову армію. Крім того, завдяки перегрупуванню низки бригад 51-ї ЗВА окупанти ущільнили бойові порядки своїх військ на декількох напрямках. Наприклад, в смузі 90-ї ТД, яка завдяки цьому і зараз просувається, хоч і лише на декілька сотень метрів на добу.

Актуально Ще 1150 окупантів і понад 370 одиниць техніки та озброєння: втрати ворога на 27 лютого

Тобто додаткові сили та засоби для відновлення ефективного наступу під Покровськом вороже командування може знайти на сусідніх напрямках. Інша справа, що такі дії однозначно матимуть різко негативний вплив на ситуацію на цих самих інших напрямках. Ба більше, це явно вплине на загальні наміри противника щодо цих самих "інших" напрямків.

Наприклад, якщо зараз, щоб відновити наступ на Покровськ, ворог почне перекидати туди сили і засоби з 8-ї або 51-ї ЗВА (а в нинішніх умовах це найбільш ймовірний сценарій), то це явно суттєво відтермінує наступ на Костянтинівку з півдня.

Те ж саме станеться, якщо російське командування почне ритися у резервах УВ "Схід". У результаті виведення 1 – 2 бригад зі свого складу "на потреби Покровська" це УВ буде змушене припинити свій наступ.

З поповненням полків і бригад 41-ї та 2-ї ЗВА противника для відновлення їх наступальних можливостей також можуть виникати питання.

На піку їхнього наступу на Покровськ загальна чисельність російських військ, що діяли на цьому та суміжних напрямках, становила близько 110 – 115 тисяч осіб. Зараз еквівалент цих угрупувань у вказаній смузі (навіть з урахуванням 8-ї ЗВА) навряд чи перевищує показник в 75 – 80 тисяч бійців. Наступ з Авдіївки до Покровська обійшовся російським військам дуже дорого, й наслідки цього зараз даються взнаки.

Крім того, зараз російське командування "працює" по Куп'янському, Лиманському, Краматорському, Курському та Великомихайлівському напрямках, де також потрібне поповнення. Красномовним показником є те, що якщо раніше ворог міг формувати 1 – 2 штурмові роти на базі 1 – 2 батальйонів, то зараз йому доводиться робити це переважно на базі бригад, полків і дивізій, буквально зачищаючи їхні тили. Якщо раніше поповнення в кілька сотень осіб для частин і підрозділів, що діяли в першій лінії, вважалося стандартним, то зараз партія "штурмових тушок" з 25 – 30 "голів" для якоїсь передової бригади вже вважається "значною".

Майбутнє російського наступу

Очевидно, що ситуація з уповільненням наступу в районі Покровська зовсім не влаштовує російське командування. Швидше за все, воно спробує це виправити. Та очевидно також, що зробити це росіяни зможуть тільки завдяки додатковим силам.

Можна констатувати, що масштаби та інтенсивність так званого "стратегічного наступу" Росії поступово зменшуються. Десь цей наступ зовсім зупинився, десь його досі судомить. Набагато цікавіше інше – противник, очевидно, втратив досить значну частину своїх стратегічних резервів в цих операціях, але чи зможе він їх поповнити найближчим часом? Я в цьому не впевнений.