У НАТО лише після війни? Як ця риторика грає на руку Путіну

Щоб взяти Україну в НАТО, не треба чекати на саміти

Насправді будь-яка схожа подія, не зважаючи на її значимість, сама по собі не може якось радикально змінити світовий порядок.

До теми У контрнаступу ЗСУ та саміту НАТО є дещо спільне

Для того, щоб ухвалити політичне рішення про членство України у НАТО, зовсім не обов'язково чекати на якісь саміти. Досить, щоб його для початку узгодили провідні держави Альянсу, а спочатку його має ухвалити провідна держава – США.

Тут ми бачимо повернення старої риторики про "неготовність" України та "відсутність консенсусу серед союзників". Звідки йому взятися, якщо немає чіткої позиції з боку ключової серед цих союзників держави?

Уся ця риторика про те, що "зараз Україна не готова", але до питання про членство "повернемося після війни" – дуже шкідлива. Це сигнал для бункерного діда: війну треба не закінчувати ніколи. Фактично, ми маємо замкнене коло, яке було породжене політикою Заходу щодо України.

Рішення саміту НАТО 2008 року, на яке любить посилатися дід з бункера, було про те, що Україна вступить у НАТО, але "колись та дуже потім". Це московити сприйняли так, що у них є певний значний час на завоювання України.

Цікаво Касетні снаряди загрожують цивільним? Як на це відповідають у США

Зараз у провідних державах Альянсу говорять про альтернативу вступу до НАТО у вигляді "гарантій безпеки", які, по суті, є гарантіями підтримки України. Тут теж не все так просто, адже дієвими ці документи стануть, якщо будуть офіційними договорами, ратифікованими парламентами, щоб не було повторення історій з різними меморандумами. У будь-якому випадку – це лише проміжне рішення.

Захід платить за власні помилки

Деякі західні політики і громадські діячі люблять нити, як їм "погано" через війну московитів проти України: і ціни зростають, і треба виділяти гроші на допомогу України, і так далі. Однак фактом є те, що будь-яке рішення означає наслідки. Те, що зараз Захід платить – це просто рахунок за власні недалекоглядні рішення минулого.

Якби Україна була у НАТО, то війни б не було. Наші вороги – не якісь божевільні берсерки, а цілком прагматичні імперіалісти, які напали на Україну лише тому, що вміли рахувати кількість населення, ВВП, військові бюджети, і у всьому цьому вони переважали Україну у рази.

З НАТО ситуація протилежна, і вони б просто не починали війну. Але вони б і зараз забралися з України, якби Захід ухвалив відповідне політичне рішення про вступ України до НАТО.

Зауважте Що не так з розмовами про відновлення України

Що показав заколот Пригожина? У критичній ситуації той, хто любив розказувати про загнаного пацюка, просто йде на поступки і домовляється. Однак для цього його треба загнати у глухий кут та взяти за шию. На жаль, поки що цього не буде.

Побачимо, куди саме просунеться зараз розмова про членство України, хоча і буде очевидно, що це членство буде "колись", а поки що у нас триватиме війна.