"Націоналістичний шабаш": чому Україна знову стала топ-темою на російському ТБ

"Розгул нацизму в Україні"

"Замість того щоб обговорювати радісно релігійні позитивні теми, говорити про створення світу і що нам робити з нашою країною, ми змушені говорити про якісь дивні речі. Мені здавалося, що 9 травня 1945 людство було вилікувано від нацизму, але ні", – бідкається на російському телеканалі відомий російський ведучий-пропагандист Володимир Соловйов.

Читайте також: У Мінську спробують знову домовитись про розведення: карта

Звісно ж, йдеться про Україну. А, якщо точніше – про останні мітинги в Києві, що почалися після того, як Україна погодилася на формулу Штайнмаєра. У Росії цю ходу охрестили "націоналістичним шабашем", підкріпивши слова роликом-підбіркою найяскравіших націоналістичних гасел, що вигукуються в натовпі, і картинкою з запаленими фаєрами і димовими шашками.

Не обійшлося і без згадки п'ятого президента України – Петра Порошенка. Тут ведучий не пошкодував уяви, підібравши до його персони ряд епітетів, починаючи від "упиря" і закінчуючи "цинічним Бандерою". Адже саме за його указом в Україні 14 жовтня стало офіційним святом.

Марш в Києві 14 жовтня

Хоч і на подібних ток-шоу присутні "експерти" з України, але всі розуміють їх роль – з одного боку, вони нібито представники "іншої сторони", з іншого – об'єкти для глузування з боку російських колег. Звісно, ніякої адекватної відповіді на подібні репліки від них очікувати не варто. Наприклад, один з українських "експертів", який до всього іншого розповів, що родом зі Львова, був в змозі сказати тільки те, що насправді "ніякого шабашу не було". Але "націоналісти, що прославляють Бандеру, звичайно ж, є і це недобре".

Всього ж, з майже чотиригодинної програми, понад 2,5 години присвячені Україні. Краще нехай дивляться на "зло" в іншій країні, щоб, не дай Боже, не побачили його у своїй власній?

Хоча Путін нещодавно заявив, що про Україну якось погано говорити по телебаченню, у мене враження, що українська тема, як була, так і залишається головною на російському телебаченні. Тільки таке враження, що слова "нацисти" і "фашисти" тепер замінили словом "націоналісти",
– зазначив у коментарі 24 каналу політолог Андрій Окара.

Ефіри росЗМІ 14 жовтня він описує, як такий собі "апофеоз любові" до України на російському телебаченні: "Здавалося б, любов і так через край, але це вже було неймовірно".

На особливу увагу заслужив і прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, який напередодні свята був помічений на концерті української групи "Сокира Перуна", де звертався до ветеранів російсько-української війни: "Це був його зоряний час на всіх російських телеканалах". А гурт "Сокира Перуна", під час виступу якого той сказав промову зі сцени, тепер став відомим для російських телеглядачів з усіма подробицями їх творчості.

"Зеленський приємний, але беззмістовний"

Коли дивишся російські телеканали, створюється враження, що російські ЗМІ не менше, ніж українські переживають через те, щоб Володимир Зеленський виконував свої передвиборчі обіцянки. Так, пропагандисти бідкаються: "президент зраджує 73% народу України і піддається риториці націоналістів". Адже всі, мовляв, чекали референдумів та іншого "спілкування з громадянами". А отримали поки всього лише "не дуже змістовну прес-конференцію, тривалістю в 14 годин".

Зеленський на прес-марафоні

Звісно, росіянам є з чим порівнювати – спілкування Путіна зі ЗМІ зазвичай "максимально інформативне". Хоча відповіді, в основному (як, втім, і запитання) всім давно і заздалегідь відомі.

Зате самого Путіна російські ЗМІ активно цитують з питання Зеленського, акцентуючи увагу на тому, що з українським президентом неможливо буде домовитися по Донбасу: Путін нібито стурбований тим, що український лідер "не може забезпечити розведення сил на Донбасі", адже навіть його наказ про відведення військ "був зірваний" українською стороною.

Яскравий приклад, коли людина робить не те, що повинна, а те, що вміє. У цьому випадку Зеленський, як майстер поговорити, опинився на висоті. Він був приємним, відвертим, але водночас – беззмістовним ... Одна справа красиво грати в кіно, а інша – бути актором у кріслі президента,
– каже відомий пропагандист Дмитро Кисельов.

Типова конструкція тези про припинення війни на Донбасі: "Хочу, але не знаю як, і не скажу". Цікаво, вони справді впевнені, що президент України повинен був у цьому випадку розкривати всі карти?

Однак, за словами Андрія Окари, загальна риторика росЗМІ щодо Зеленського – неоднозначна. Швидше за все, в Росії поки не визначилися, як у зв'язку з усім цим говорити про нового українського лідера.

Описувати його як якогось кривавого маньяка, чи як надію на виконання мінських угод, в чому Кремль так чи інакше зацікавлений? Є таке враження, що до нього така доброзичлива невизначена співчутлива симпатія. Все таки наразі, мабуть, від нього чогось чекають. Хоча, в цілому, його теж швидше описують в негативному ключі, аніж в нейтральному чи позитивному,
– зазначає експерт.

Чи потрібен Росії мир?

"Українці зривають розведення сил, а бойовики, навпаки, жадають цього – пустили цілих три білих сигнальних ракети", – так коротко можна описати позицію російських медіа щодо питання розведення військ на Донбасі. Традиційно, у всьому винні "нацики". А представники ОРДЛО, які вчергове обстріляли позиції в районі можливого розведення, – "білі і пухнасті".

Щодо Донбасу російські бажання – цілком прозорі. Справа не в мирі чи війні – справа в тому, що Росії потрібен Донбас всередині України, як фактор управління Україною або впливу на українську політику. Такий собі ІДІЛ всередині країни. І Росія досить послідовно йде до цієї мети і, скажімо так, не без деяких успіхів,
– пояснює таку позицію росЗМІ Андрій Окара.

Чи може остання риторика медіа РФ бути цьому підтвердженням? У всякому разі вона точно свідчить про те, що поки українська сторона намагається знайти компроміс, в Москві ніякого миру в принципі не хочуть.

Ставлення росіян до українців все ж покращилося