Про це повідомляє EPS Letters.
В минулому ядро Землі було повністю рідким. Воно не складалося із двох чи трьох шарів – внутрішнього металічного ядра і розплаву із заліза та деяких легких матеріалів, який його оточує. В такому стані ядро швидко охолоджувалось і втрачало енергію, це і приводило до ослаблення його магнітного поля. Через деякий час цей процес сягнув критичної точки і тоді центральна частина ядра "заморозилась" і перетворилась на тверде металічне ядерце. Це перетворення супроводжувалось сплеском та зростанням сили магнітного поля.
Читайте також: Нерухомість на орбіті: адміністрація Трампа планує продати МКС в космосі приватному бізнесу
Якщо ядро юної Землі повністю складалося із чистої, однорідної рідини, то тоді внутрішнє ядерце не повинно існувати в принципі. Адже така матерія не могла охолодитися до тих температур, за яких можливе його формування. Відповідно, у такому випадку ядро може бути неоднорідним за складом. Якщо це так, тоді виникає питання – як воно стало таким. В цьому і полягає відкритий нами парадокс,
– розповів Джеймс ван Орман із університету Кейс Вестерн Резерв у Клівленді, США.
Час таких метаморфоз дуже важливий для геологів, адже воно дозволяє приблизно оцінити із якою швидкістю ядро Землі охолоджується зараз і як довго буде існувати магнітний "щит" нашої планети. Варто зазначити, що цей так званий щит захищає нас від дії космічних променів, а атмосферу Землі – від сонячного вітру.
За словами Ван Орман, більшість вчених вважає, що перетворення відбулося в перші хвилини життя Землі. Відбулося це завдяки феномену, аналог якого і зараз можна спостерігати в атмосфері планети або в автоматах для газованої води в фаст-фудах.
Читайте також: Фотограф знімає космічні зображення за допомогою їжі: вражаючі кадри
Фізики вже давно виявили, що деякі рідини, в тому числі і вода, залишаються рідкими навіть за температури, яка нижча за точку замерзання. Але це стосується лише тих рідин, які у своєму складі не мають домішок, мікроскопічних кристалів льоду або сильних коливань. Адже якщо рідину різко збовтати чи опустити в неї пилинку, вона майже одразу замерзне.
На думку вчених, саме щось подібне відбулося близько 4,2 мільярда років тому всередині ядра землі. Тоді його частина раптово кристалізувалася.
Ван Орман та його колеги намагалися відтворити цей процес. Для цього вони використали комп’ютерні моделі надр планети. Проте розрахунки неочікувано показали, що внутрішнє ядро Землі взагалі не повинно існувати. Виявилось, що процес кристалізації його порід сильно відрізняється від того, як ведуть себе вода та інші надохолоджені рідини – для цього потрібна величезна різниця температур, більше тисячі градусів Кельвіна, та серйозні розміри "пилинки", вона повинна бути діаметром близько 20-45 кілометрів.
Читайте також: На Сонці стався найпотужніший за останні місяці спалах: чи вплине це на Землю
В такому випадку найбільш ймовірні два сценарії: або ядро планети повинно було замерзнути повністю, або ж воно до цих пір повинно було лишитися рідким. Обидві версії не відповідають дійсності, адже у Землі і дійсно є тверде внутрішнє та рідке зовнішнє ядро. Інакше кажучи, відповіді на це питання вчені поки не мають.