Майже всі вибрані перемоги стосуються міжнародних досягнень нашої держави.

Важливо: Історична медаль Підручного й дивовижна Харлан: головні перемоги 2019 року

У 2019 році Православна церква України офіційно отримала автокефалію, яку вже визнають у світі.

У квітні 2018 року президент України Петро Порошенко звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати томос про автокефалію Православної церкви в Україні і оголосив про намір створити єдину помісну церкву. Верховна Рада звернення президента підтримала.

Також читайте: Закони, які змінять життя українців у 2020 році

Вже у жовтні 2018 року синод Вселенського Константинопольського патріархату у Стамбулі:

  • підтвердив своє попереднє рішення продовжити процес надання автокефалії українській церкві;
  • позбавив юридичної сили синодальний лист 1686 року про доручення Московському патріархові обов’язку висвячувати церковно підпорядкованих Константинополю митрополитів Київських;
  • відновив у єпископському чи священицькому сані і в церковному спілкуванні зі світовим православ’ям керівників невизнаних Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви і підпорядкованих їм священства і вірян;
  • оголосив про відновлення своєї ставропігії (представництва) в Києві.

У грудні 2018 року об’єднавчий собор у Києві у складі ієрархів і вірян саморозпущених до того моменту УПЦ КП і УАПЦ, а також двох єпископів від УПЦ (МП), оголосив про створення єдиної помісної православної церкви. Її в сані митрополита Київського і всієї України очолив місцеблюститель патріаршого престолу УПЦ КП Епіфаній.

Дивіться також відео про главу ПЦУ:

6 січня 2019 року у Стамбулі, у резиденції Вселенського патріархату на Фанарі, Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив главі новоствореної Православної церкви України митрополитові Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. Документ, який засвідчує визнання Константинополем автокефалії Православної церкви України отримав підписи всіх членів Синоду Вселенського патріархату вже за три дні.

Московський патріархат Російської православної церкви різко негативно поставився до кожного з кроків Вселенського патріарха у справі створення єдиної помісної церкви України. Там навіть розірвали із Константинополем євхаристійне спілкування і закликали керівників інших православних церков світу не вступати у церковне спілкування зі створеною в Україні новою православною церквою.

Також читайте: Прориви року: найбільші успіхи українських стартапів у 2019

Наприкінці листопада Міжнародний суд ООН в Гаазі виніс рішення, згідно з яким він має юрисдикцію для розгляду позову України проти Росії в порушеннях міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Тепер суд зможе розглянути позов по суті.

У позові України стверджується, що Росія утримує та фінансує терористичні організації ДНР і ЛНР.Росії призвели до:

  • загибелі рейсу MH17, який збили бойовики;
  • обстрілу житлових районів Маріуполя і Краматорська;
  • знищення цивільного пасажирського автобусу біля Волновахи;
  • вибуху під час мирного зібрання в Харкові.

Важливо, що у позові України ідеться і про загибель рейсу MH17, оскільки створення спеціального трибуналу з розслідування цієї справи було заблоковано Росією в Раді безпеки ООН.

Все, що потрібно знати про збитий Боїнг/Інфографіка 24 каналу

Також Україна звинувачує Росію в організації дискримінації українців і кримських татар на території окупованого Криму. Україна вимагає зобов'язати Росію відшкодувати втрати, які країна і народ понесли через порушення з боку РФ.

Москва намагалася оскаржити юрисдикцію Міжнародного суду. Мовляв, і прав розглядати в суду немає, і звинувачення України – вигадка. Суд ці претензії РФ відхилив. Це важливо. В історії із російською агресією проти Грузії у 2008 році Москва змогла уникнути відповідальності. Міжнародний суд не визнав своєї юрисдикції у цій справі. Україні вдалося добитися розгляду позову по суті.

Цікаво: Год под знаком Вовочки

Тепер суд проведе аналіз, скільки часу потрібно дати Москві для підготовки своєї позиції за всіма пунктами звинувачення. Після цього почнуться судові слухання. У разі, якщо об'єктивний міжнародний суд офіційно визнає Росію спонсором тероризму і агресором по Донбасу і Криму – це вже буде абсолютна і достатня перемога України. Це означатиме, що вперше у своїй історії Росія таки нестиме відповідальність за свої злочини.

22 грудня 2017 року "Нафтогаз" повідомив, що виграв арбітраж проти "Газпрому" у справі про постачання газу. Також "Нафтогаз" домігся зменшення майбутніх обов'язкових річних обсягів газу у понад 10 разів відповідно до його фактичних потреб в імпорті газу.

28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги "Нафтогазу" до "Газпрому" за позовом на транзит газу на суму 4,673 мільярда доларів. Тож за результатами двох арбітражів між компаніями – на поставку та транзит газу – "Газпром" повинен доплатити "Нафтогазу" 2,56 мільярда доларів. Через пеню сума боргу "Газпрому" перевищила 2,7 мільярда доларів, але російський газовий монополіст відмовлявся повертати Україні гроші.

Зрештою, наприкінці грудня 2019 року прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що рішення Стокгольмського арбітражу "підлягає виконанню".

"Безглуздо зараз аналізувати те, яким чином приймалися ті чи інші судові рішення. Ми виходимо з того, що це судові рішення, ухвалені уповноваженим на той момент Стокгольмським арбітражним інститутом, хоча цілком очевидно, що при ухваленні цих рішень не обійшлося без політики - це було зафіксовано безпосередньо в тексті", - сказав він.

Це – перший раз, коли Росія визнала, що вона щось комусь винна у питанні газу та має виплатити свій борг.

7 вересня між Росією та Україною відбувся обмін полоненими за схемою "35 на 35". До України нарешті повернулися 24 військовополонені моряки, які були захоплені біля Керченської протоки 25 листопада 2018 року, та 11 політв'язнів. Зокрема це були:

  • Роман Сущенко,
  • Володимир Балух,
  • Олександр Кольченко,
  • Микола Карпюк,
  • Станіслав Клих,
  • Павло Гриб,
  • Артур Панов,
  • Євген Панов,
  • Едем Бекіров,
  • Олексій Сизонович,
  • Олег Сенцов.

Трохи більше ніж за місяць, 18 листопада, Росія повернула захоплені українські кораблі ВМС України "Бердянськ", "Нікополь" та буксир "Яни Капу". Як з’ясувалося, кораблі в жахливому стані. Росіяни познімали плафони, розетки і навіть унітази. Судна залишилися без електроніки: немає навігаційних систем та електронних компонентів бойових модулів, без яких кораблі не можна використовувати. Все це російська сторона залишила собі як "речові докази".

209 рік пройшов під знаком побоювань того, що світ стрімко наближається до скасування санкцій, а Європа втомилась від України та мріє про продовження спільного із РФ бізнесу. Особливо яскраво ці страхи стали помітними після того, як Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка передбачає зміну санкційного режиму та повернення Росії до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу.

Які країни проголосували за повернення Росії в ПАРЄ/Інфографіка 24 каналу

Втім, санкції нікуди не зникли. У тому числі – завдяки зусиллям українських дипломатів.

Сенат США 17 грудня, схвалив закон про оборонний бюджет, який містить положення про санкції проти компаній, причетних до будівництва "Північного потоку-2". Санкції, згідно з документом, накладаються на судна, які займалися прокладанням труб на глибині 100 футів нижче рівня моря, а також на іноземних осіб, які свідомо продавали, здавали в оренду або надавали ці судна для будівництва такого проєкту або сприяли оманливим або складним операціям для надання цих суден для будівництва згаданих газопроводів.

Серед обмежень, накладених цим рішенням, є заборона видачі американських віз та анулювання чинних віз для співробітників або співвласників компаній, що потрапили під ці санкції, а також заморожування майна та активів таких осіб на території США. Все разом це може призвести до суттєвого зниження використання Росією газових питань як інструмент впливу на політику України.

Крім того, наступного дня комітет Сенату США з міжнародних відносин схвалив законопроєкт про так звані "пекельні санкції" проти Росії. Санкції будуть спрямовані на державний борг Росії, банки, які підтримують спроби Кремля "підважити демократичні інституції в інших країнах", російські проєкти, пов’язані із продажем зрідженого природного газу за кордон, на кіберсектор Росії а також на осіб, наближених до її президента Володимира Путіна.

19 грудня Рада Європейського Союзу офіційно погодила раніше схвалене політичне рішення лідерів ЄС про продовження ще на пів року економічних санкцій проти Росії. Це ті санкції, які були введені 31 липня 2014 року терміном на рік у відповідь на дії Росії з дестабілізації в Україні з подальшим посиленням у вересні 2014 року.