Найкривавіший теракт в Італії: унаслідок вибуху на залізниці загинули 85 осіб

Від терористичних актів постраждала не одна європейська країна, виключенням не стала й Італія. Від середини XX століття в цій державі відбулося приблизно 20 десятків терактів.

Зверніть увагу Масштабне вторгнення в Чехословаччину: операція "Дунай" перекрила шлях для розвитку СРСР

Більшість з терактів пов'язують із діяльністю відомої на весь світ італійської мафії, яка таким чином намагається вплинути на політичну ситуацію в тому чи іншому місті або ж в країні загалом.

Найкривавіший теракт в Італії

Наймасштабніший терористичний акт на території Італії відбувся у 1980 році. Внаслідок вибуху на залізничній станції загинули 85 осіб.

У суботу, 2 серпня 1980 року, о 10:25 на залізничному вокзалі в Болоньї пролунав потужний вибух, який було чутно в радіусі багатьох кілометрів. Бомба спрацювала в сумці, яку залишили без нагляду в залі очікування.

2 серпня 1980 року на залізничному вокзалі в Болоньї пролунав потужний вибух / Фото Getty Images

У цей час всередині було багато людей, зокрема туристів. Всі вони чекали на свої рейси в прохолодній кімнаті з кондиціонером, який допомагав їм рятуватися від серпневої спеки. Внаслідок вибуху обвалився дах, зруйнувалася більша частина головної будівлі вокзалу.

Окрім цього, вибухова хвиля зачепила потяг, який прямував за маршрутом Анкона-К'яссо. Він у цей час зупинився на першій платформі.

Як рятувалося місто

Наслідки терористичної атаки були жахливими, а місто, як виявилося згодом, зовсім не готовим до такої катастрофи. Автомобілів швидкої допомоги не вистачало.

Перехожі та туристи кинулися допомагати постраждалим власними силами. Вони надавали їм першу медичну допомогу та розчищали завали, під якими були поховані люди.

До транспортування постраждалих у відділення лікарень долучилися пожежники та приватні перевізники. Вони везли потерпілих на автобусах і таксі. Лікарі та персонал лікарні, що був у відпустці, негайно повернулися на робочі місця, почали відкривати додаткові відділення.

Після нападу на центральній площі міста пройшли великі демонстрації, на яких протестувальники висловили критику представникам уряду. Такого жахливого звірства Італія не бачила з часів Другої світової війни. Через декілька днів в головному соборі Болоньї (базиліці Сан-Петроніо) відбувся похорон загиблих, на якому був президент Сандро Пертін.

Кого підозрювали

Спершу уряд на чолі з прем'єр-міністром Франческо Коссіґа припустив, що інцидент – це всього лише нещасний випадок і катастрофа трапилася внаслідок вибуху старого котла в підвалі залізничної станції. Однак, подальші докази свідчили про терористичний напад.

Передусім виявили, що вибухнула суміш тротилу та гексогену. Вже наступного дня після трагедії газета комуністичної партії Італії поклала вину за терористичний акт на неофашистів.

До теми День в історії. Теракт на вокзалі у Болоньї: жертвами стали майже сотня людей

Таку теорію спершу підтримав і сам Коссіґа. Поліція висунула припущення, що до нападу причетна підпільна ліворадикальна організація "Червоні бригади".

Члени саме цього терористичного угруповання за 2 роки до теракту вбили в Римі кандидата в президенти Італії, прем'єр-міністра Альдо Моро. Його тіло виявили в салоні червоного автомобіля Рено на одній з вулиць Рима лише через 55 днів після вбивства.

Хто отримав покарання

Від початку розслідування теракту в Болоньї були спроби заплутати слідство. Через затягування розслідування, зокрема, засудили двох офіцерів Служби військової інформації й безпеки – Джузеппе Бельмонте та Пєтро Музумечі.

Трохи пришвидшити процес слідства вдалося завдяки ініціативі товариства родичів жертв теракту. Так, 23 листопада 1995 року, в теракті звинуватили неофашистських терористів Валеріо Фіораванті та Франческу Мамбро. Вони були відомими членами терористичного угруповання, перебували у романтичних стосунках і навіть незадовго до арешту встигли побратися.

В Італії щороку 2 серпня відзначають день пам'яті жертв усіх масових вбивств / Фото Getty Images

На суді обоє визнали себе винними в низці терактів і політичних вбивств, проте категорично заперечували свою причетність до вибуху в Болоньї. Попри відсутність зізнання та серйозних доказів, їх засудили до довічного ув'язнення.

Що дізналася розвідка

Ув'язнені неодноразово оскаржували свій вирок. Зрештою наприкінці 1990 років у їхній винуватості почали сумніватися. До відновленого розслідування залучили представників італійської секретної служби.

Через декілька років італійська розвідка оприлюднила інформацію про міжнародні терористичні мережі та їхню розвідувальну роботу в колишньому радянському блоці й таких арабських країнах, як Сирія, Ліван, Лівія, Ємен та Ірак.

Цікаво Кривава епоха: до яких злочинів причетна римська мафія Banda della Magliana

Вони знайшли дані про секретні угоди з палестинським керівництвом, які були пов'язані з торгівлею зброєю між Народним фронтом Палестини та Італією. Також встановили, що в день теракту в місті перебував учасник німецького терористичного угруповання Томас Крам, який теж тісно пов'язаний з палестинцями.

Коли виправдали невинних

У 2008 році Франческо Коссіґа, який на час теракту був прем'єр-міністром, а тепер і колишнім президентом Італії, також під час інтерв'ю заявив, що він переконаний у причетності до нападу в Болоньї палестинських груп опору. Також зазначив, що тепер вважає засуджених Франческу Мамбро і Валеріо Фіораванті невинними.

Того ж року суд достроково звільнив з-під арешту на випробувальний термін терористку Мамбро. Фіораванті дочекався на таке ж рішення вже у 2009 році.

Офіційна версія теракту

За основною версією нового розслідування теракту в Болоньї, вибух трапився через недбале зберігання вибухових речовин палестинськими терористами. Можливо, вибухівка й зовсім не була призначена для атаки на залізничній станції цього міста.

Зараз в Болоньї про масове вбивство на станції нагадує діра у в стіні зали очікування, яку навмисно зберегли під час ремонтних робіт. Також не стали ремонтувати годинник, який зупинився під час теракту і тепер постійно показує час вибуху. З того часу в Італії щороку 2 серпня відзначають день пам'яті жертв усіх масових вбивств.