Вчені припускають, вік ялівця сягає двох тисяч років, тож він з впевненістю може стати рослинним "Патріархом" Криму.
”Звичайно, це дерево є аборигеном Криму і виорсло тут в звичайних умовах, тобто воно не було ніким посаджено. Це виросло з насіння, які тут виростали”, - каже куратор дружини охорони Природи "Зелена Таврида" Олексій Тохтамиш.
На дерево почепили спеціальний охоронний знак. Адже за своє довге життя ялівець пережив чимало. Свого часу на його стовбурі прикрутили електрощит, а поруч розмістився туристичний табір. Вчені певні, дерево врятують підпори під гілки, бандаж на стовбур та огорожа, а статус пам'ятки природи зайвий раз нагадає людям про особливе ставлення до ялівця.
“Дерево, потрібно перегородити до нього доступ, щоб не ходили по його кореневій системі. Це трохи полегшить його долю та стан. Дупло потрібно закладати, зміцнювати, саме дерево потрібно охороняти по-спражвньому”, - каже куратор дружини охорони Природи "Зелена Таврида" Олексій Тохтамиш.
Ялівець наче візитівка Криму - його можна зустріти навіть у скупому на рослинність Сімферополі. Дереву приписують здатність очищувати повітря, позитивно впливати на нервову та дихальну систему організму людини.
“Ця рослина одна з найбільш фітонцидних, виділяючи біологічно активні речовини в повітря ялівець знезаражують хвороботворні мікроби, бактерії”, - каже дендролог Ботанічного саду ( м. Сімферополь) В’ячеслав Леонов.
За даними дендрологів, один гектар ялівцевого лісу завдяки своїм фітонцидам може позбавити від мікроб ціле місто. На території Криму відомо 5 видів ялівцю, ця рослина занесена до Червоної книги України.