Дуже давно його відкрили полінезійці. Складно уявити, що спонукало їх пропливти через Тихий океан на каное, аби дістатися до незвіданої землі. Так само незрозуміло, чому після прибуття вони заповзялися вирізати чотириметрові статуї моаї. Якби не скульптури, Пасха не мала б такої слави сьогодні.
Велетенських ідолів без сучасних інструментів вирізали з вулканічного попелу, а потім розставляли вздовж берега так, наче вони були головними охоронцями клаптика землі серед океану. Можливо, полінезійці справді вірили, що, докладаючи титанічних зусиль, створюють собі захист.
Утім, істинне призначення моаї не розгадано — вони мовчки височіють серед трав, розповідаючи лише про велич своїх творців. Які, до речі, зникли, проживши на острові майже тисячу років. Дослідники вважають, що місцеві вимерли після того, як надто виснажили щедру острівну землю, яка більше не могла давати врожаїв.
Сьогодні моаї — це спадщина ЮНЕСКО. На тій частині острова, де вони стоять, нічого не будують, тож там тихо і спокійно. Втім, не сподівайтесь, що поїхавши на Рапа-Нуї, втечете від цивілізації. Так, про моаї говорять багато, може здатися, ніби на острові більше нічого немає. Але там живе п'ять тисяч людей. Вони розселені в одному місті та двох селищах.
Додайте до цього кілька тисяч туристів, маленький аеропорт та пристань для кораблів і стане зрозуміло, що навіть на найвіддаленішому острові планети ви не втечете від цивілізації. Хоча до найближчої суші — майже дві тисячі кілометрів, тут чути шум автівок, які їздять асфальтованими дорогами. Екскурсоводи навперебій пропонують послуги. А для ночівлі на острові Пасхи збудовано кілька маленьких затишних готелів.
Читайте також: Чим дивує туристів найбарвистіше місто Латинської Америки
Щороку в січні тут проводять фестиваль Тапаті — феєрверк танців, музики і спортивних змагань. Під час свята жителі повинні обрати королеву. Острів розділяють на дві частини, кожна з яких висуває свого претендента. А далі — з граційних танців, змагань на швидкість та голосної музики визначають, яка частина острова підготувалася до свята найкраще. Її представниця й одягає на голову омріяну корону.