Найулюбленіший казкар українців — Дід Панас

Казки писав сам напередодні ввечері, наступного ранку тричі репетирував, а ввечері в прямому ефірі їх озвучував. Суфлерів тоді ще не було, все тримав у пам'яті. Тривалість програм була різною, дізнавалися про неї за декілька хвилин до початку, але Вескляров про запас завжди мав десяток віршиків і жартів для маленьких глядачів.

Незмінні атрибути – вишиванки (їх мав цілу колекцію) і козацькі вуса. Інтер'єр: сільська хата з вишитими рушниками. Такий вигляд часто дратував керівництво, Весклярова звинувачували в націоналізмі. Та ще й до всього українська мова.

Але казкар щиро зізнавався, що йому ніяк не виходить вивчити російську. Навіть коли знімається у фільмах, то його озвучує інший актор.

Було декілька спроб замінити ведучого, та всі безуспішні. Кіностудію буквально закидали гнівними листами: "Куди ви поділи Діда Панаса", скаржилися, що діти не можуть заснути без його казки.

Вескляров працював до 80-ти років. В останніх ефірах міг забувати слова, мовчав півхвилини, падав зі стільця, якось навіть заснув під час мультика, але це ще більше додавало шарму улюбленому дідусеві. Весклярова обожнювали.

Якось він кашлянув, зізнався, що трохи застудився. За декілька днів працівники кіностудії розвантажували 12 вантажівок з лікарськими травами, рецептами настоянок, підбадьорливими листами і дитячими малюнками.

Обросло легендами й зовсім недитяче прощання Діда Панаса. Кажуть, замість традиційних "Добраніч, хороші", нібито сказав "Отака х*я, малята". Дехто цей випадок заперечує, а от співробітниця Весклярова Світлана Білоножко підтверджує. Мовляв, це провина звукорежисера, бо надто пізно вимкнув мікрофони.

Зараз в інтернеті зберігся єдиний запис "Вечірньої казки". Кількість переглядів — більше мільйона. До речі, російська версія з'явилася через рік після успішного запуску казок Діда Панаса.