"Великий гуманіст": навіщо Путін заговорив про евакуацію з Костянтинівки

Минає 10 днів. Путін заявляє, мовляв, давайте повторимо в Костянтинівці те, що було в Олешках. "На мій погляд, цей населений пункт контролюють російські війська, ми забезпечимо безпеку зі свого боку. Нам потрібно п'ять діб, щоб розмінувати підходи до цього населеного пункту", – заявив він. Про це пише Олексій Копитько.

По-перше, Путін знає: Україна має іншу точку зору на те, хто контролює Костянтинівку. А чого б це Україні так думати? По-друге, а що ж сталося за 10 днів?

Путін малює образ "великого гуманіста"

Моя гіпотеза: сталися рекордні втрати російських військ на рівні 2600 убитих та поранених на добу. Також відбулися атаки на Новокуйбишевський, Нижегородський, Ярославський, Саратовський, один з уфимських, Афіпський, Рязанський, Омський НПЗ, Киришинефтеоргсинтез, ЛВДС "Самара", порт Усть-Луга та інші російські підприємства на кшталт ексклюзивних хімічних, електронних та авіаремонтних. І одразу дуже різко зросло бажання розширити "заходи щодо зміцнення взаємної довіри".

Оскільки Путін не може поїхати до Китаю з воєнними досягненнями, як мінімум, він намагається намалювати образ серійного миротворця та гуманіста.

Загалом це означає, що російська сторона, як і раніше, відкидає секторальні (енергетичне, морське) та регіональні "перемир'я". Але сам факт готовності до локальних перемир'їв показує, що така практика можлива, вона розмиває контури непримиренного підходу і викликає схвалення росіян.

Щоб підштовхнути в таких "перемир'ях", треба не захоплюватися гуманістичними ескападами Путіна, а навпаки – посилити тиск. Згорить ще п'ять НПЗ та порти на Балтиці – різко зростуть шанси деескалації.

А якщо ще Європа не здригнеться як мінімум щодо зрідженого природного газу і підіжме кілька позицій – це буде найкраща миротворча подача.