– На лінії зіткнення робота психолога мінімальна. Взагалі психологи мають працювати там де є люди. І коли стаються якісь трагедії, дуже погано акцентувати увагу, на тому, що злочин скоїв ветеран, як це постійно роблять українські ЗМІ.
У військових, які пройшли війну є реакція на загрозу. І далеко не всі люди, які повертаються з війни, мають посттравматичний синдром. Але всі вони потребують уваги, а не примусового лікування. Ми не хворі і не треба військовим реабілітація, більшості потрібна адаптація.
– Зараз ця соціальна адаптація провадиться дуже погано, точніше майже зовсім не провидться. А створюється вигляд, що держава щось робить. І головна проблема в тому, що не визнається її існування.
І для того, щоб допомогти ветеранам для початку потрібно розібратись з своїми проблемами і менше їх чіпати.
Більше – дивіться в інтерв'ю