Нові квоти ЄС можуть вдарити по українській металургії та експорту, – The Guardian
Нові захисні обмеження на ввезення сталевої продукції, які планує запровадити ЄС, можуть мати серйозні наслідки для української металургійної галузі. В умовах війни саме металургія залишається одним із головних джерел валютних надходжень і наповнення державного бюджету.
На ризики для українських виробників через нові квоти ЄС звернуло увагу британське видання The Guardian.
Дивіться також Скорочення Європою квот на імпорт сталі коштуватиме Україні понад 1 мільярд євро експорту, – ЗМІ
За словами генерального директора групи Метінвест Юрія Риженкова, нові правила квот, що набудуть чинності 1 липня, можуть суттєво ускладнити роботу українських виробників сталі. Він наголосив, що ЄС скоротив безмитні ліміти на імпорт металопродукції та встановив 50-відсоткове мито для обсягів, які перевищують дозволені квоти.
Україна не становить значної загрози для металургійної промисловості ЄС. Наші обсяги недостатньо великі. Знищення однієї з небагатьох галузей, які продовжують працювати під час війни, не можна назвати мудрим рішенням,
– зазначив у коментарі The Guardian Риженков.
У чому полягає ризик нових квот ЄС?
Видання пише, що посилення обмежень відбувається в умовах глобального профіциту сталі, який значною мірою сформувався через масштабний експорт із Китаю. Для українських металургів ситуація є особливо складною, оскільки після початку повномасштабного вторгнення вони втратили частину традиційних ринків збуту та були змушені переорієнтовувати поставки на країни Європейського Союзу.
Окремим фактором тиску на галузь залишається механізм транскордонного вуглецевого регулювання CBAM, що призводить до зростання витрат виробників металопродукції. Тож українські металургійні підприємства одночасно стикаються як із новими торговельними обмеженнями, так і з додатковими фінансовими витратами.
Журналісти зауважують, що наслідки таких рішень можуть вийти далеко за межі самої галузі та позначитися на економіці країни загалом. Металургійний сектор традиційно забезпечує значну частку експортних надходжень, а провідні металургійні компанії залишаються серед найбільших платників податків в Україні.
The Guardian також звертає увагу на те, що українські металурги продовжують працювати в умовах системних російських атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру. Внаслідок війни Метінвест втратив свої підприємства в Маріуполі, а через наближення лінії фронту був змушений зупинити діяльність вугільного активу в Покровську.
Нині металургійні заводи компанії в Запоріжжі та Кам’янському функціонують не на повну потужність. Попри це вони продовжують забезпечувати експортні поставки, зберігати робочі місця та наповнювати державний бюджет податковими платежами
Як зазначається у матеріалі, нові обмеження з боку ЄС можуть негативно вплинути на одну з небагатьох галузей, яка залишається важливою опорою української економіки в умовах війни. Представники галузі вважають, що під час ухвалення рішень щодо доступу української металопродукції на європейський ринок необхідно враховувати не лише торговельні аспекти, а й ширші економічні та безпекові наслідки для України.
Як нагадує видання, у 2024 році металургійна галузь забезпечила 7,2% валового внутрішнього продукту України, принесла 6,4 мільярда доларів експортної виручки, що становило 15,4% загального експорту країни, а також сформувала близько 1 мільярда доларів податкових надходжень. Крім того, попри воєнні ризики, підприємства гірничо-металургійного комплексу спрямували 650 мільйонів доларів інвестицій, що відповідало 18,3% усіх капіталовкладень у промисловий сектор.