Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів командир взводу спецпідрозділу "Артан" Андрій Мельник. Він зауважив, що цей підрозділ перекидали на ділянки, де Збройним Силам не вистачало засобів та потужності.
Цікаво Правильно розставити вогневі точки й там – неприступна фортеця: як ЗСУ деокупували Зміїний
У Бахмуті було дуже складно
Мельник розповів, що певною мірою було навіть так, що спецпідрозділ "Артан" виконував функцію піхоти. У Бахмуті, наприклад, була саме така потреба.
Ми зачищали якісь будівлі від ворога, робили якийсь прорив, заводили туди хлопців із ЗСУ. Бувало, що через пару годин їм доводилося відходити під тиском окупантів. Тоді ще "вагнера" були. Словом, усім було дуже складно, тож ми допомагали. Чесно скажу, поява ГУР хлопців дуже надихала,
– згадує військовий.
Та й взагалі, за його словами, хтось із солдатів не був готовий стріляти, вбивати, хтось не мав навичок. То вони допомагали, чим могли, – перезаряджали стволи, щось носили.
"Ми навчали їх. Усі були залучені. А так, було різне. Ближні бої на дистанції 5 – 10 метрів, коли навіть перекрикувалися з росіянами… Напевно, саме ця задача, коли працювали, як гарно навчена піхота, була найскладнішою з усіх. Приватний будинок, обмежений кут огляду, з будь-якої сторони може з'явитися ворог", – зауважив командир взводу спецпідрозділу "Артан".
Він додав, що такі моменти, коли важко володіти собою, є дуже страшними.
"Проте були й плюси: ти перебуваєш в одному місці без необхідності кудись постійно бігти", – зазначив Мельник.
Дивіться відео боїв спецпідрозділу "Артан" у Бахмуті:
Варто прочитати 35 цукерок через наглядача: як захисниця "Азовсталі" вітала чоловіка з днем народження у полоні
Найдосвідченіші бійці – вагнерівці
Військовий зазначив, що найбільш досвідчені бійці були у ПВК "Вагнера".
З ними справді складно було воювати, вони – досвідчені воїни, які ніколи не відступали. Ну, у них така й стратегія була – існувало два типи пригожинських вбивць: зеки та безпосередньо навчені ідейні найманці. Перші залітали вперед "м'ясом". Другі ж спостерігали за нашими позиціями та виступали вже коли розуміли, де ми,
– розповів Мельник.
За його словами, другий тип вагнерівців робив все дуже грамотно, але українські військові протистояли їм цілком успішно. Їхні втрати були просто шаленими.
"Та й взагалі, де тепер "вагнера", і де ми? Проте ніколи не можна сказати, що вони якісь дурні. Це люди з шаленим досвідом, які жили війною, постійно брали участь у бойових діях в Африці, Сирії, літали до Венесуели. У них не було такого командування, як у звичайних ЗС Росії, коли без дозволу генерала не можна навіть вогонь відкрити", – підсумував захисник.