Потрібен терміновий ремонт, адже залишити її в такому стані на зиму – недопустимо. Про це заявив одеський історик-дослідник Андрій Красножон.

Читайте також Вікенд на природі: мальовничі місця для ідеального пікніка неподалік Києва

Що сталося

За словами історика-дослідника, просідання фасаду вежі почалося ще восени 2016 року – після триденного рясного дощу.

Кладка у східній частині втратила цілісність. Потім застерігав в.о. директора фортеці, доручив персоналу не розголошувати інцидент, щоб не викликати суспільного резонансу, – йдеться у повідомленні.

Тим часом на вежі сіли, але план дій не оголосили. Чоловік додав, що йому про аварію повідомили співробітники КП "Фортеця" за два дні. У результаті проінформували керівництво області, почалися протиаварійні роботи й осідання припинилося.

Зазначається, що фахівці одразу запропонували закріпити відшарований фасад рідкими анкерами, але пораду проігнорували. Однак у серпні 2019 року після нової зливи фасадна кладка продовжила відшаровуватися.

Причини обвалу

На думку історика, причини аварійності "йдуть" ще з 1940-х років. Річ у тім, що місцеві жителі, які незаконно шукали у фортеці предмети старовини, під основою вежі прорили великий грот, через що її східна частина повисла в повітрі. Тоді й почали формуватися перші тріщини відколу, на розвиток яких різко вплинула злива у 2016 році.

Одна з веж Аккерманської фортеці опинилася під загрозою обвалення / Фото Андрія Красножона


Через те, що за 4,5 роки споруду так і не закріпили рідкими анкерами, зараз вона перебуває у вкрай занедбаному стані.

Як врятувати ситуацію

За словами дослідника, нещодавно на території фортеці відбулася виїзна нарада фахівців німецьких, литовських та українських компаній, що спеціалізуються на технологіях консолідації такого роду об'єктів. Підготовлені відповідні документи, експертизу та кошторис.

Важливо зберегти під час ремонту саме оригінал стародавньої кладки цієї ділянки фасаду фортеці. Заплановані роботи стануть унікальним прикладом першого застосування високих технологій на цьому древньому пам'ятнику, – зауважив Красножон.

Він сподівається, що згодом ці технології застосовуватимуться регулярно і на інших проблемних ділянках цієї чудової фортеці.