
Вчений з українським корінням Олександр Усенко, чиє дослідження зараз активно обговорюють у світі, займається аналізом рівня кортизолу у китів.
За допомогою сірчаної пробки, що виглядає як шматок дерева, він зробив сенсаційне відкриття.
популярні відео
Читайте також: Pinsel.AR – проект, що допоможе у 3D розгледіти скульптури геніального Іоана Пінзеля
Анатомічно вухо кита закрите і вода його не промиває. Ось так за життя й назбирується близько 25 сантиметрів.
Якщо придивися ближче до пробки, можна помітити кільця, такі як на зрізаному стовбурі дерева. Колись за цими смужками науковці й справді визначали вік китів та кількість вагітностей. Але Саша Усенко та Стефан Трамбл першими зрозуміли, що тут ховається інформація про емоційний стан тварин, адже у вушній сірці є також гормон стресу – кортизол.
З усіх музеїв світу вченим вдалося зібрати 20 вушних пробок. Детальний аналіз виявив, що ці кити жили у період з 1870 до 2016 року. Тоді почався найважчий етап – розділити ці пробки на шари, розкласти за роками і визначити у кожному з них рівень гормону.
Результати засвідчили, що у 1920 та 1930 роках кити були дуже стривоженими. Що й не дивно, зважаючи на активний китобійний промисел. Сотні гарпунів полювали на смугастих китів, кашалотів та касаток. Заради їхнього жиру щорічно вбивали 50 тисяч тварин.
Під час Другої світової війни полювання на китів тимчасово припинилось, але дослідники з'ясували, що показники гормону стресу й далі зростали. Пояснення очевидне – ссавців лякали вибухи бомб та гул літаків, адже у китів надчутливий слух, тому навіть якщо вони плавали далеко від воєнних баталій, все одно їх чули.
У 50-х гарпуни знову повернулись в океанічні води. З того часу діяльність китоловів досягла нечуваних масштабів – щорічно понад 40 тисяч убитих тварин. Деякі види довели майже до вимирання, тому рівень кортизолу у них досягнув свого максимуму.
Екологи домоглися часткового мораторію лише у 1980 роках і відтоді кортизол почав падати. Щоправда, недовго. У 2000 роках крива знову поповзла вгору. Ось це вже здивувало.
Вчені припускають, так ссавці реагують на зміну клімату – температура води у світовому океані зростає і це посилює тривогу. Крім того, вилов китів не припинився остаточно. До прикладу, Японія щорічно виловлює від двохсот до 1,5 тисячі китів, зокрема молодих і вагітних тварин.
Сучасні технології дають можливість отримати від столітніх артефактів нову інформацію. Скажімо, ці вушні пробки вважали непотребом
Біолог зізнається, що над ними кепкували всі знайомі науковці, але після того, як їхні статті набули розголосу у провідних виданнях світу, жарти різко припинились.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter