У світі ця технологія не нова. Музейники активно сканують свої роботи. Якщо твір пошкодиться – цифрова копія стане найточнішим лекалом для реставраторів. До того ж, з'являється можливість створювати надточні копії культових робіт, які вже не страшно відправляти на виставки до інших музеїв.
Читайте також: Станіслав Улям – львів'янин, який став одним із творців термоядерної бомби США
У 2018 році ці ж технології застосували і щодо спадщини ПІнзеля. Спочатку скульптури сканують 3D-сканером: лазер записує інформацію про відстань до мільйонів точок на скульптурі. Фактично кожні чверть міліметра нотуються параметри роботи. Коли ці точки
з'єднати – виходить об'ємна модель.
Спочатку скульптури сканують 3D-сканером
Наступний етап – фотографування, який допомагає зафіксувати текстуру поверхні. Процес теж дуже тривалий – для однієї лише скульптури потрібно понад дві тисячі світлин, які знову ж таки збере в одне ціле комп'ютерна програма. Найбільше труднощів із позолоченими елементами – найменший блік на фото збиває програму з пантелику.
Наступний етап – фотографування, який допомагає зафіксувати текстуру поверхні
Останній етап – зведення об'єму і фактури в одну модель. Процес комп'ютерної обробки може розтягнутись і на кілька днів. Зате коли вже все готово, можна розглядати найменші деталі "липових" скульптур і навіть зазирнути на зворотний бік: аби фігури були легшими – Пінзель витесував серцевину.
Читайте також: Що ви не знали про легендарних братів-хокеїстів з українським походженням Бабичів: цікаві факти
У найближчих планах команди – зібрати відскановані моделі в мобільному додатку. Скульптор, чиє ім'я було в забутті майже три століття, нарешті представить свої робити усьому світу.