Усе життя шукав та евакуював тіла загиблих: у Києві попрощалися з Олексієм Юковим – фото
У Києві 8 серпня відбулася церемонія прощання з видатним волонтером та засновником пошукової групи "Плацдарм" Олексієм Юковим, який трагічно загинув на Донеччині. Понад чверть століття він займався пошуком та ексгумацією тіл військових і цивільних, повертаючи родинам їхніх близьких.
Віддати шану пам'яті діяча прийшли сотні людей, серед яких рідні, друзі, побратими та небайдужі українці. Про це пишуть Суспільне, hromadske та "Новини.LIVE".
Яким було прощання з Олексієм Юковим у Києві?
Панахида за 40-річним волонтером розпочалася 8 серпня у Володимирському соборі, де службу очолив настоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній.
Панахиду за Олексієм Юковим у Володимирському соборі очолив Епіфаній / Фото hromadske та Суспільне
Після богослужіння сотні людей зібралися на Майдані Незалежності. Уздовж проходу до монумента Незалежності, навколо якого встановлені металеві конструкції із силуетами загиблих в Оленівці полонених, люди несли червоні троянди, соняхи та інші квіти.
Прощання також відбувалося й на майдані Незалежності / Фото hromadske, Суспільне та "Ми-Україна"
Під час церемонії в Києві дружина загиблого Євгенія Калугіна поділилася своїм болем та закликала суспільство зберігати повагу до мертвих.
Мені дуже шкода, я сумую за своїм чоловіком. Я не знаю, як далі, правда. Всі кажуть: "Тримайся". І такі, як я, що мають без чоловіка виховувати своїх дітей… Льоша, я тебе так люблю. Ти був найкращим і залишаєшся ним. Я пишаюсь тим, що я – твоя дружина, що я народила тобі доньку. Як ми мріяли, що у нас буде дві Жені і один Льоша. Тепер залишилися тільки дві Жені,
– сказала вона.
Євгенія також пригадала останні розмови з чоловіком та жахи, з якими він стикався щодня.
"В останній момент він мені казав: "Женю, я так втомився від війни". Повірте, люди, там такий жах. Ви не уявляєте, коли знаходять мертвих, і ти ж бачиш, як людина померла, яку смерть вона зустріла. Є люди, яких ґвалтували. Ви уявляєте, знайти людину мертву з перев'язаними руками-ногами й ти розумієш, що її вбили ось так. Ці всі історії – не просто солдати, безликі у своїй формі. Це люди", – наголосила дружина.
Вона згадала і про небезпечні ситуації на фронті.
Колись вони сиділи в окопі – Артур, мертва людина – і Льоша. Прилітають дрони, роблять скид, а нічого не спрацьовує. Я дивилась це відео і думаю: якби спрацювали, їх би поховало живцем і ніхто б не знайшов. Ну, тоді це не спрацювало. А 5-го числа боги так вирішили – йому пора світ мертвих…
– сказала Євгенія Калугіна.
Для родини Олексій був не лише пошуковцем, а й громадським активістом та справжнім батьком. Його донька розповіла, що він відчував загиблих і вважав своїм обов'язком повертати їх додому.
"Казав, що він повинен просто це робити, що він їх відчуває. Він завжди казав усім, що він поверне", – поділилася дівчина.
Провести Олексія Юкова у Києві прийшло багато людей / Фото "Новини.LIVE"
Військовослужбовець Сергій Гнезділов підкреслив, що Юков виконував свою місію без жодної підтримки від держави.
Олексій – людина, яка почала піонерську роботу в сучасній війні з повернення загиблих, повернення імен, пошуку тих, хто віддав своє життя за Україну. Це величезна втрата для українського Донбасу, тому що Олексій – це ім'я українського Донбасу. Це величезна втрата для всіх, хто його знав. Він щиро вірив у свою ідею та роботу, не маючи жодної підтримки від держави. Він повертав додому імена,
– зазначив військовий.
Що відомо про життя та загибель Олексія Юкова?
Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року у Слов'янську, де займався спортом, був тренером із таїландського боксу та цікавився історією. Свій шлях пошуковця він розпочав ще у 12 – 13 років, працюючи з рештками солдатів Другої світової війни.
З початком російської агресії у 2014 році Юков заснував групу "Плацдарм" і зосередився на сучасних полях бою, зокрема брав участь у пошуку тіл після боїв за Іловайськ. Волонтери також забирали тіла російських військових для подальшого обміну.
За час повномасштабного вторгнення група знайшла близько двох тисяч загиблих. Через постійне перебування на роботі Олексій рідко бачився з родиною. У 2022 році він підірвався на міні та втратив око, але швидко відновив діяльність. У 2024 році президент України нагородив Олексія Юкова відзнакою "Золоте серце".
Олексій Юков зазнав смертельного поранення 5 серпня на лінії бойового зіткнення в Лиманській громаді на Донеччині. Автомобіль, у якому він їхав, підірвався на міні під час місії з ексгумації тіл загиблих українських військових.
Спочатку родина планувала провести прощання ввечері 7 серпня на рідній для Олексія Донеччині. Однак через загрозу російської атаки зібрання довелося скасувати.