Про це повідомляє Nikkei Asia з посиланням на аналітиків китайської компанії SMM.
Дивіться також Один із лідерів ШІ закликав пригальмувати розвиток технології через ризик втрати контролю
За оцінками SMM, сьогодні будівництво та оснащення центрів обробки даних щороку потребує від 6000 до 8000 тонн олова. Однак до кінця десятиліття цей показник може зрости майже втричі – до 22 000 – 25 000 тонн на рік.
Аналітики зазначають, що саме сектор штучного інтелекту стане головним драйвером такого зростання. Водночас в інших галузях попит на олово збільшуватиметься значно повільніше. До 2030 року загальний світовий попит на метал поза сферою ШІ зростатиме в середньому лише на 1,7% щороку.
Чому саме олово важливе для дата-центрів?
Олово відіграє критично важливу роль у виробництві сучасної електроніки. Його використовують насамперед для припоїв, які забезпечують електричні з'єднання між компонентами друкованих плат, процесорів, пам'яті та іншого обладнання.
Оскільки сучасні дата-центри для штучного інтелекту містять тисячі високопродуктивних серверів і прискорювачів обчислень, зростання їхнього виробництва автоматично збільшує потребу в цьому металі.
Минулого року ф'ючерси на олово в Лондоні вже демонстрували зростання, що зміцнило впевненість учасників ринку в подальшому підвищенні попиту.
Найбільше занепокоєння викликає різниця між темпами зростання попиту та виробництва.
Експерти SMM прогнозують, що до 2030 року світові поставки олова збільшуватимуться в середньому лише на 1,16% на рік. Це помітно нижче за очікувані темпи розширення споживання, особливо з боку індустрії штучного інтелекту.
Така ситуація традиційно створює ризик дефіциту на ринку та подальшого підвищення цін. Якщо прогноз справдиться, виробники електроніки можуть зіткнутися зі зростанням витрат на компоненти, що вплине і на вартість серверного обладнання для ШІ.
Проблеми видобутку посилюють ризики
Додатковою проблемою залишається нестабільність поставок із ключових країн-виробників. Індонезія, яка посідає друге місце у світі після Китаю за постачанням олова, останніми роками посилила регулювання галузі. Влада зобов'язала видобувні компанії щороку поновлювати ліцензії, що може скоротити кількість учасників ринку.
Крім того, експортні квоти країни можуть виявитися майже у півтора раза нижчими порівняно з рівнем 2019 року. Важливими постачальниками олова також залишаються Бразилія, Перу, Австралія, М'янма та В'єтнам. Проте і там виникають труднощі.
У Демократичній Республіці Конго через збройне протистояння навколо природних ресурсів припинило роботу найбільше родовище олова. У М'янмі влада раніше тимчасово зупинила видобуток для збереження природних запасів. Дозволи на відновлення робіт видали лише в липні минулого року. Однак регіон видобутку встиг сильно постраждати від затоплення, тому компаніям доводиться витрачати додатковий час і ресурси на відведення води та відновлення інфраструктури.
У результаті світова індустрія штучного інтелекту може зіткнутися з черговим вузьким місцем у ланцюгу постачання. Якщо раніше головною проблемою залишалася нестача передових чипів, то в найближчі роки увага ринку може зміститися до сировини, без якої виробництво електроніки просто неможливе.


