Операція "Сатанік": як Greenpeace розгорнули масштабну кампанію проти ядерних випробувань

16 березня 2020, 18:50
Читать новость на русском

Індустріалізація вивела людство на новий щабель, з іншого боку – нанесла шкоду для планети. Відповідно, великі корпорації, чиї виробництва шкодять екосистемі, стали головним ворогом для екоактивістів. А оскільки в основі конфлікту лежать також великі гроші, ці компанії і країни намагаються виставити грінпісівців екотерористами. Greenpeace фактично почали війну проти всього, що шкодить планеті.

У 1970-х роках Greenpeace почала грати у дорослі ігри, ставлячи під загрозу зриву ядерні випробування. Неподалік невеликої острівної країни посеред Тихого океану – Полінезії, генштаб Франції планував провести атмосферні випробування ядерної зброї. Тоді Greenpeace вийшли у відкриті води з ультиматумом – підірвати ядерну бомбу можна тільки разом із ними. Французам не залишалося нічого, крім як скасувати тестування.

Важливо Невідомі спалили автомобіль керівника Держекоінспекції Фірсова

У вересні 1971 року комітет Greenpeace "Don't Make a Wave" запустив своє судно від Ванкуверу до Амчітки на Алясці. Маневри корабля змусили американський уряд відмовитися від ядерних випробувань.

Далеко не всі протести закінчувалися "без крові". Після першого блокування французьких випробувань 1975 року, військові вирішили пригальмувати із тестуваннями.

Але військові технології постійно розвивалися, особливо у ядерній сфері. Через 10 років французи знову оголосили про запланований підрив.

Люди на французькій Полінезії мають багато проблем зі здоров'ям через ці випробування. Рак, інфекції, радіація. А крім них страждає і довколишнє середовище. Вони ж тестують підземні нейтронні бомби, які перетворять Полінезію у швейцарський сир. Все буде в дірах,
– розповів активіст Greenpeace Девід Мактаггарт.

Небезпека будь-якого ядерного вибуху, крім звичайно знищення всього живого, ще й у зараженні радіацією. Після випробувань, територія довкола місця підриву може бути забрудненою протягом десятків років.

Операція "Сатанік"

У розпорядженні активістів Greenpeace. був корабель Rainbow Warriow. В переддень випробувань він мав вийти з Окленду у Північний Тихий океан на мирний протест.

Ми будемо стояти проти випробувань. Ми хочемо щоб такі країни як СРСР, США, Франція чи Китай зрозуміли що потрібно зупинити це. Це перший крок до роззброєння,
– зазначив засновник організації Greenpeace Девід Мактаггарт.

Екоактивісти вийшли із порту Окленда 9 липня 1985 року. Акція мала бути виключно мирною маніфестацією. Про це свідчило те, що на борту, окрім екіпажу були лише цивільні.

Там також перебували Мефар і Домінік Прієр, агенти французької спецслужби DGSE, для того, щоб коригувати дайверів, які мають знешкодити корабель.


Мефар і Домінік Прієр / Фото Рinterest

Франція серйозно налаштувалася на випробування. Стартувала операція із затоплення Rainbow Warriow, їй присвоїли назву "Сатанік".

Цікаво Блокада Берліна: як дощ із родзинок врятував мільйони життів

Ідею затоплення ще на виході з порту довелося відкласти. Ризик зачепити цивільних загрожував зайвим міжнародним скандалом. План "Б" виявився більш реалістичним.

Перша бомба мала пробудити людей, щоб ті евакуювалися. А друга за планом мала би остаточно затопити корабель,
– розповів командир дайверів DGSE Жан Люк Кістер.

О 23:38 пролунав перший вибух, який практично розірвав Rainbow Warriow. В боковій частині судна утворилася велика діра. Корабель пішов на дно всього за 45 секунд.


Rainbow Warriow йде на дно / Фото BT.com

Другий вибух забрав життя фотографа Фернандо Перейри. Він затримався на кораблі, щоб забрати своє обладнання, але сісти у рятувальну шлюпку не встиг.


Фернандо Перейра / Фото Eyes of Fire

За два дні після затоплення Rainbow Warriow правоохоронним органам Нової Зелендії вдалося затримати двох агентів DGSE – тих самих молодят.

На тлі протестів і постійного дипломатичного тиску міністр оборони Франції Шарль Ерню пішов у відставку. Тоді звинувачення перекинули і на президента Франсуа Міттерана.


Шарль Ерню / Фото Wikipedia

Пікетування нафтовидобувних компаній

Ще один вектор діяльності Greenpeace – пікетування нафтовидобувних компаній у сейсмічно нестабільних зонах. 2013 року активісти відправили судно Arctic Sunrise до російської нафтової платформи "Приразломная", яка належить Газпрому.


"Приразломная" / Фото Neftegaz.ru

Їхнім завдання було вивісити банери із закликами до збереження Арктики. Суть акції: привернути увагу суспільства через соцмережі та медіа. Проте втілити план у реальність не вийшло. Грінпісівців зустріла озброєна охорона російських нафтовиків, які грозилися затопити і Arctic Sunrise та екоактивістів.

Читайте також Російська снайперська зброя на Донбасі: бойовики РФ злили фотодокази в мережу

За лічені хвилини прибув і російський спецназ. Усіх арештували і відправили у Мурманськ, де розсадили по СІЗО як порушників що несуть загрозу режимному об'єкту. Згодом Женевський суд визнав дії Москви перевищенням заходів безпеки і назвав безпідставною агресією проти мирних активістів.


Arctic Sunrise / Фото MarineTraffic

Саму організацію нерідко звинувачують у корпоративних війнах. Це працює приблизно так: одна компанія замовляє Грінпіс аби вони протестували проти іншої.

"Greenpeace перетворився в інструмент лобіювання інтересів. Організація втратила свою початкову функцію – захищати природу від варварів. Стала красивою ширмою для збору грошей. Від 70 до 80% усіх пожертв витрачаються лише на підтримання цієї бюрократичної машини", – розповів один із засновників Greenpeace Пол Вотсон.

У попередній програмі Три війни за два роки: героїчний шлях до незалежності, який подолала Литва

Як би не було, боротьба проти великих корпорацій не зупиняє їхню роботу. Лише пригальмовує на місяць-другий. Проте це не заважає екоактивістам продовжувати свої намагання зробити планету кращою.

Міжнародну неурядову екологічну організацію Greenpeace було створено 15 вересня 1971 року.