Наприкінці березня 1947 у Польщі загинув заступник міністра оборони. Польське Політбюро вирішило без суду і слідства, що вбивство є справою рук УПА. І в той же день оголосило про депортацію українців як посібників повстанської армії.
Мешканців Закерзоння – етнічних українських земель, які після приєднання Західної України до Союзу опинились у складі Польщі – вирішили переселити на східний кордон. Тобто, на території, які відійшли Польщі після війни від Німеччини.
Із квітня до жовтня 1947 року депортували 160 тисяч українців. Із двохсот тисяч, які ще залишилися після попередніх переселень до Союзу.
Насильницьку депортацію поляки назвали операція "Вісла". Від назви підрозділу, який її проводив. Селян виселяли без попередження, майно конфісковували.
Читайте також: Росії потрібні польсько-українські конфлікти, – американський історик
Зі слів історика Володимира Сергійчука, метою операції насправді була не боротьба з УПА. Насправді поляки хотіли знищити всіх українців. Адже тих селян, кого запідозрили у співпраці з повстанцями, розстрілювали без слідства. Для цивільних українців міноборони влаштувало концтабір в Явожно.
Польща вважала, що без зникнення українського питання вони не зможуть будувати ту Польщу, яку намітили. Заступник міністра оборони Стефан Моссол керував операцією Вісла. Виходить, державна влада була задіяна при геноциді мирного населення. Це злочин польської влади, за який вона мала відповідати,
– наголосив Володимир Сергійчук.
Поляки ж не вважають "Віслу" геноцидом. Хоч у 1990 році Сенат засудив операцію, втім польські націоналісти пропонують скасувати це рішення. Чимало політиків їх підтримують. А цьогоріч польська влада пішла ще далі. Вирішила жодних заходів до річниці не проводити, хоч раніше це і робила.
Читайте також: Польща відмовилася проводити пам'ятні урочистості до 70-річчя операції "Вісла"