Архів
Курси валют
Погода
-1°C
2°C -5°C
  • четвер
    -1°C -7°C
  • п'ятниця
    1°C -8°C
  • субота
    -1°C -1°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Опитування ІІ: Як у світі ставляться до багатомовності на державному рівні?

23:07, 16 серпня 2012 13634 Читать новость на русском
Ілюстрація
Ілюстрація / 24

Після прийняття "мовного" закону у другому читанні в Україні вже третій тиждень не вщухають протести і голодування на захист української мови.

Водночас, знаходяться й прихильники як цього закону, так і можливості надання російській мові статусу державної.

Редакція сайту Телеканалу "24" вирішила провести опитування щодо цього питання. Його першу частину Ви можете переглянути ТУТ.

Перед Вами – друга частина опитування.

Мешканців різних країн ми запитали, як вони ставляться до такого явища як двомовність на державному рівні. Їхні коментарі читайте у цій статті.

Якщо Ви також бажаєте взяти участь в опитуванні, то надсилайте коментарі Ваших знайомих іноземців на адресу [email protected]


Я думаю, що загалом це добре, тому що людям, які народилися в двомовному середовищі, в майбутньому уже не доведеться вивчати цих мов.

Однак, звичайно, це явище має й негативні сторони, тому що народ, який має лише одну мову, більш згуртований і цілісний. Відтак, усе населення спілкується однією мовою, країна єдина і не поділяється на окремі частини, які б виокремлювалися за мовним принципом.

Також я думаю, що багатомовність - це добре, коли існує постійне практичне застосування мов. З іншого боку, багатомовність як наслідок співіснування декількох культур може призводити до чвар всередині країни.

 

Я вважаю, що держава повинна докладати усіх зусиль, аби захистити єдину мову – українську.

Це добре, якщо люди в країні знатимуть російську чи англійську, проте кожна країна повинна робити акцент на захисті їхньої однієї офіційної мови (і її діалектів).


 

 

Нам здається, що в Україні таки потрібно надати російській мові статусу державної, так як багато росіян приїжджає до України і любить її, як рідний дім. Також є дуже багато росіян, які походять з України.

Звісно, політична ситуація в державі цьому не сприяє, проте, самі люди, як нам здається, хотіли б цього.

 

<

Це в першу чергу залежить від ситуації в країні. Я живу у такому німецькому регіоні, де люди розмовляють сербською (а серби - це національна меншина в нашій країні), тож мій регіон є білігнвальним, у крамницях тут спілкуються обома мовами, навіть вказівники на вулицях - на німецький та сербський.

Не не надто добре орієнтуюся в тому, скільки людей спілкується в Україні російською мовою, але якщо ця цифра сягає половини, то мабуть таки є сенс зробити російську другою державною.

 

Я гадаю, якщо національні меншини в Україні відчувають, що їм потрібне надання їхній мові статусу державної, то чому б ні?

Ми повинні поважати інші культури, а мова є частиною культури. Держава, в свою чергу, повинна підтримувати державну мову – українську, а також російську та польську.

 

Я один із тих іноземців, які приїхали до України вже знаючи російську мову, і тепер я намагаюся оволодіти українською.

На мою думку, майбутнє української мови залежить не від її статусу державної мови, а від покращення економічних перспектив усередині країни, - таким чином висококваліфіковані професіонали перестануть масово виїжджати з країни.

Як казав Біл Клінтон: "Уся справа в економіці, дурнику".

Що потрібно зробити?
- Створити сприятливий клімат для іноземних інвестицій.
- Дивитись вперед замість того, щоб постійно озиратися на минуле.
- Орієнтуватись на Захід, не на Схід.
- Припинити дублювати англійські та американські фільми - українській молоді потрібно вивчати англійську.
- Візьміть, до прикладу, успішне існування двомовності у інших країнах, скажімо, у Бельгії (там голівудські фільми не дублюються і населення володіє і англійською, і кількома іншими мовами).
- Створити приватну ТБ-студію у Західній Україні, яка б випускала оригінальні україномовні популярні фільми (зараз в Україні надто багато політичних ток-шоу).
- Не намагатися примусити людей розмовляти українською мовою - краще заохочувати їх це робити.
- Припинити "рятувати" українську мову - у першу чергу рятуйте економіку.

 


Думаю, що це хороше явище, яке лише збагачує культуру країни. Ось, наприклад, в Канаді люди спілкуються французькою і англійською, уже не кажучи про діалекти.

Я не бачу жодної проблеми в двомовності, допоки це явище не спричиняє появу сепаратистських рухів, коли суспільство шукає певну національну єдність за посередництва тероризму, як, наприклад, в Країні Басків та Ірландії.

 


Я не дуже добре знайомий із мовною ситуацією в Україні, але, гадаю, якщо в цій країні й може бути друга державна мова, то лише англійська.

Та в першу чергу держава повинна захищати і підтримувати українську мову, розпочинаючи з обов’язкового вивчення її у школах. У нас, у Швеції такої проблеми немає, в нас є одна державна мова – шведська.

 


Моя думка з приводу другої державної мови в Україні - не варто.

З нашого досвіду, після 20 років наявності двох державних мов у Білорусі, все населення переходить на використання російської. Більше того, використання нашої рідної мови трактується як відсутність освіти, і синонімічне “селянству”.

Білоруську мову використовує все менше населення (близько 20-30%), вона забувається і йде в небуття. При цьому, шанси на відродження нашої рідної мови катастрофічно малі.

Є певні переваги, такі як глобалізація та спрощення спілкування. Але російською можна користуватися і при єдиній державній мові.

 

З філософської точки зору, я вважаю, що державна мова (мови) завжди має відповідати тій мові, якою дійсно говорять люди в цій країні. Ви не можете примусити людей говорити іншою мовою. Держава існує для того, щоб служити своїм громадянам (а не навпаки), тож вона має просто пристосуватися до ситуації в країні.

Відтак, держава також повинна регулювати офіційність мов, якими спілкуються великі групи людей в країні. Не важливо, це буде одна мова чи більше. Гадаю, є багато країн, які своїм прикладом доводять, що в одній країні може існувати кілька державних мов. Це загалом.

Щодо конкретного українського прикладу, я чомусь схильний думати по-іншому. Можливо тому, що я жив у Львові впродовж року і на мене вплинув націоналізм Західної України, але я не вважаю позитивним явищем надання російській мові статусу державної. Думаю, якщо так трапиться, то, мабуть, ніхто в Східній Україні більше не матиме змоги розмовляти українською.

В такому разі, українська мова може повільно померти, що було б ганьбою. Уряд також існує для захисту культурної спадщини та самобутності країни, значною частиною якої є українська мова. Таким чином, я можу погодитися з наданням російській мові статусу другої державної лише у тому випадку, якщо уряд вкладатиме більше коштів в охорону та використання української мови.

 

На мою думку, більшість українців розмовляють російською.

Російською можна розмовляти й з іноземцями, що зручно для українців та російськомовних людей. Так само, як ми з вами (з журналістом "24" - 24) розмовляємо англійською. Це ж цікаво, чи не так?

 


Я вважаю, що в Україні українська мова повинна бути державною допоки люди без проблем можуть розмовляти і спілкуватися українською і це не викликає конфліктів.

Також я перекнаний, що надання мові статусу державної не є шляхом її повноцінної підтримки та захисту, так як є багато різних шляхів популяризації і заохочення до вивчення мови, зокрема, – грошова винагорода за вивчення тої чи іншої мови та повсякденне спілкування нею.

Уряд повинен взяти на найбільший контроль ті території країни, де виникають найгостріші мовні конфлікти.

Наприклад, у моїй країні йде боротьба за надання регіональним мовам статусу державних. У нас – багато діалектів у різних регіонах країни, і кожен регіон бореться за визнання власного діалекту на державному рівні, проте не очікують, що усі будуть розуміти їхню мову і спілкуватимуться їхнім діалектом.

 


Ми в Бразилії маємо лише одну офіційну мову, однак я не бачу жодної проблеми в тому, щоб офіційних мов було більше. Як на мене, то це навіть збагачує і робить цікавішою культуру країни.

Однак, я вважаю, що є й маленький недолік в двомовності - додаткові витрати для держави на дублювання як, наприклад, етикеток на продуктах, так і документації на дві мови.

 

 
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук