Меншість називає документ антидемократичним щонайперше тому, що він повертає пропорційно-мажоритарну систему виборів і позбавляє громадян права самовисування. Крім того, кажуть в БЮТ, восени Рада Європи слухатиме доповідь України про виконання зобов’язань, взятих ще 15 років тому, опозиція і там поскаржиться на новий закон.
“Ключове положення, а саме прозорі і чесні вибори, порушуються цим законом, саме тому у нас є всі підстави звертатись в моніторинговий комітет, далі до Венеціанської комісії”, - каже народний депутат, фракція БЮТ Сергій Соболєв.
Натомість в більшості не вірять у перспективи скасування окремих положень закону Конституційним Судом, та й сама опозиція занадто розпорошена, аби чинити якісь перешкоди виборам за новими правилами.
“Серйозного нічого не буде, вони ж ні на що не здатні, вони могли б бути здатні тоді, коли могли об'єднатися. Я думаю, посвистить, покричить, головою об стінку поб'є, але, як то кажуть, “собаки гавкають, а караван іде”, вибори 31 жовтня відбудуться - це неминуче, як і неминучий схід сонця”, - переконаний заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.
Втім, претензії до нового закону мають не лише в меншості, але й у Центральній виборчій комісії, яка безпосередньо відчує на собі усі недоліки законодавства. Адже окремі розділи закону дійсно суперечать Конституції, каже заступник голови ЦВК Андрій Магера. Зокрема, за його словами, це стосується заборони на участь у виборах політичних блоків та обмеження доступу політичних партій, утворених менше ніж за рік до виборів. Адже в Конституції вказано, що усі об’єднання громадян рівні перед законом, незалежно від чисельності та часу створення.
“Я не хочу аналізувати цей закон на предмет відповідності його Конституції, для цього є Конституційний Суд, але принаймні в мене особисто питання щодо ознак конституційності цього закону є і на скільки правомірною було прийняття саме такої норми, це теж питання на перспективу. І питання на сьогоднішній день не закрите”, - вважає заступник голови ЦВК Андрій Магера.
Крім того, окремі положення закону суперечать одне одному, тому до нього треба внести певні корективи ще до виборів.
“За всі роки, які я працюю тут у ЦВК, а це вже 6,5 років, я вперше стикаюсь з таким неякісним законодавчим актом, який би регулював проведення місцевих виборів. Тому насправді проблем з цим законом є дуже багато”, - додав Андрій Магера.
Зокрема, у новому законі прописана можливість зняти кандидата з виборчих перегонів за будь-що. Адже за які конкретно порушення це можна зробити - чітко не вказано.
“Я думаю, що ключова новела тут - це порядок зняття кандидатів з реєстрації за порушення агітації, отут буде принцип зловживання, який буде використовуватись, на наш погляд, найбільше”, - впевнений народний депутат, фракція БЮТ Сергій Соболєв.
Зважаючи на критику, коаліція могла б піти на поступки та внести певні зміни у закон. Однак експерти припускають, що часу на це не буде.
“Верховна Рада починає роботу на початку вересня, але потім відразу іде на роботу в округи, в парламентських комісіях, до пленарної роботи повертається наприкінці вересня. Виборчий процес вже розпочнеться. І в цьому сенсі часу на зміну цих норм практично не буде”, - каже політолог Володимир Фесенко.
Та спікер парламенту переконує - депутати стануть до роботи одразу після відкриття сесії, відтак, при бажанні, часу змінити правила гри на виборах достатньо. Сама ж виборча кампанія розпочнеться вже 10 вересня.
4 хв
Опозиція хоче почути висновок КС щодо закону про місцеві вибори
Літо для суддів Конституційного Суду буде спекотним як ніколи. Президент ще не підписав закон про місцеві вибори, а опозиція вже обіцяє його оскаржити.