Фахівці кажуть, Корсунь-Шевченківський палац має риси російського романтизму з елементами неоготики й класицизму. Та ще й розміщений він неабиде - а на острові.

“Колись розкішний палац князів Лопухіних-Демидових сьогодні перетворився на музей часів Великої Вітчизняної війни - замість вишуканої фурнітури, у величних залах тут тепер склад старої військової техніки періоду Корсунь-Шевченківської битви”, - каже журналіст Ольга Кучер.

Від усіх меблів - в ньому лишився тільки один стілець. Втім, кажуть робітники палацу-музею, навіть, якщо й вдасться переконати місцевих ветеранів перенести склад музею війни в інше місце, то палац все одно не буде чим наповнити. А поки там час від часу намагаються відтворити дух того часу - влаштовують бали, музичні вечори, а в романтичному парку - вистави.

“Романтичний парк - він передбачає те, що той, хто в ньому знаходиться, він може мандрувати, скажімо, щоб викликати якісь спогади про країни, де вони бували, або мрії про те, де б вони хотіли побувати, тому архітектори, які створювали такі парки, вони і відтворювали різні куточки світу. Зокрема, у князя Понітовського можна було побачити і єгипетську піраміду”, - розповідає завідувач музею історії Корсунь-Шевченківської битви Тетяна Полякова.

Величний палац має інтернаціональне коріння - ще у 1782 році його звів польський князь Станіслав Понятковський, від якого згодом він перейшов до міністра юстиції генерал-прокурора Росії князя Лопухіна.

“Стан є такий, що якщо, наприклад, найближчі кілька років не буде великого проекту реставраційного - мм втрачаємо ще один об’єкт такого достатньо міжнародного європейського рівня. Я не бачу тут трагедії, що власниками були поляки і росіяни - навпаки, це дає можливість нам потенційно ще 2 країни залучити - екскурсійний і туристичний цикл, але історично обрамити і показати і українську історію, як вона була в цей період”, - каже заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко.

А вона була неабияк насичена подіями і гостями. Сюди свого часу приїздили австрійський імператор Йосип ІІ, Тарас Шевченко, а мати останнього російського імператора Марія Федорівна навіть під стінами маєтку посадила власноруч дерево, яке збереглося і до нині. Відтак, Палацовий ансамбль у Корсунь-Шевченківському розглядають як кандидата на звання одного з семи чудес України в категорії "Палаци".