Поширення "китайського світу" в Росії

Перша сесія переговорів Сі Цзіньпіна та Владіміра Путіна пройшла. Є навіть спільна заява. Багато красивих слів та формулювань про спільне майбутнє. Але є низка ключових моментів. Про це заявив Ігор Тишкевич, інформує 24 Канал.

Читайте також Світ на порозі глобальної сутички: як розставляються сили

1. Підвищення рівня відносин між Китаєм та Росією не відбулося. Нагадаю, що відносини "всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії" були зафіксовані в договорі 2001 року. Наразі сторони заявили про їхнє "поглиблення", але не виведення на новий рівень. Китайська дипломатія любить красиві та довгі формулювання та трепетно ​​ставиться до значення кожного слова. У цьому випадку відносини залишилися на тому ж рівні.

2. Китай продавив підписання Росією договору про взаємний захист інвестицій. Тобто зіграти з КНР у "націоналізацію активів", якщо відносини двох країн погіршаться, буде складно. Для КНР такі угоди – принципові для розвитку відносин.

3. У спільній декларації немає згадки про проблеми з платежами, але є пункт про розширення розрахунків у національних валютах. Враховуючи, що КНР блокує більшу частину транзакцій у російських рублях, юанізація російської економіки прискорюється.

4. Пункт про розширення кооперації у галузі космічної та супутникової навігації, ядерної енергетики, міського будівництва, охорони здоров'я, інформаційно-комунікаційних технологій означає фактичну здачу Росією позицій у цих галузях. Будівництво особливо цікаве – погодьтеся, сумнівно, що Росія щось будуватиме в Китаї. А ось зворотний процес (як і китайське телекомунікаційне обладнання – і китайський контроль за системами зв'язку) цілком може бути.

5. Гуманітарна частина, зокрема обміни молоддю, освіта. Тут КНР, яка активно працює зі створення своєї системи "м'якої сили" і діє через університетські програми, отримує бонуси.

6. "Росія та Китай виступають за адаптацію євразійської регіональної взаємодії в галузі безпеки, економіки, культури та інших сфер до багатополярних реалій на користь усіх держав континенту." Багатополярні реалії у поданні Китаю та у поданні Росії – дві великі різниці. Китай бачить лише дві глобальні супердержави – себе самого та США. Адаптація "євразійської взаємодії (читай ЄАЕС, ОДКБ тощо)" може відбуватися лише у бік зближення з китайським баченням.

7. Пункти про ШОС – Росія визнає першість Китаю. Нагадаю, що Шанхайська організація співробітництва замислювалася і створювалася Кремлем як російськоцентрична структура. До 2022 року вона стала сіноцентричною, а декларація лише підтверджує факт.

8. "Сторони мають намір вживати заходів, спрямованих на прискорення процесу створення Універсального центру з протидії викликам та загрозам безпеці в Ташкенті та Антинаркотичного центру в Душанбе." А це силова компонента ШОС, яка може згодом замінити собою ОДКБ (точніше вже замінює для країн Центральної Азії).

9. Кремль підтримав дві глобальні геополітичні концепції КНР – Глобальну ініціативу у сфері розвитку та Концепції побудови Спільноти єдиної долі людства. А вони – ніщо інше як базові рамки "китайського світу".

10. Росія та КНР передбачувано різко висловилися проти політики США щодо збереження/розширення свого впливу. І, природно, проти тарифних воєн та торгових обмежень.

11. При цьому в декларації є окремі пункти з питань Японії (щодо різких формулювань, які радше вигідні Росії), Корейського півострова (тут формулювання радше узагальнені, близькі до риторики Пекіна) та Афганістану (явно китайський трек).

12. Щодо України. З одного боку, є вигідні для Кремля слова "усунути його першопричини". Але при цьому є формулювання "про дотримання принципів Статуту ООН у всій їхній повноті, сукупності та взаємозв'язку". Росія "вітає прагнення Китаю відігравати конструктивну роль у його врегулюванні політико-дипломатичним шляхом."

13. Китай не фінансуватиме "Силу Сибіру 2". Але готовий купувати більше російського газу (з дисконтом), якщо Росія розширить пропускну спроможність першого газопроводу "Сила Сибіру".

15. Пункт "зміцнювати взаємовигідне співробітництво Північним морським шляхом;" означає посилення позицій КНР в Арктиці. Але це ще не перемога Пекіна – торг із США триває. Перемогою будуть документи про безперешкодний вхід Китаю в діяльність "Територій випереджального соціально-економічного розвитку" та "територій випереджального розвитку" у північній частині Росії. (Нагадаю, що це спеціальні зони, де є не лише пільговий податковий режим, а й частково не працює російське міграційне законодавство).

16. Вперше зафіксоване формулювання: "Сторони наголошують на наявності потенціалу співпраці між ОДКБ та Китаєм". Для Росії це можливість зберегти ОДКБ від розвалу, утримавши учасників від виходу перспективами китайського приходу. Інтерес КНР читається прозоро – повторити фокус із ШОС. Якщо, звичайно, ОДКБ до того моменту не розвалиться.

Як Сі використав приїзд у Росію

Сі максимально монетизував свій приїзд на 9 травня до Росії. Він намагається до американо-китайського саміту зафіксувати Росію у китайській сфері впливу. Тобто зробити безперспективною спробу Трампа зіграти у Росію як фактор, що стримує експансію КНР.

При цьому у Кремлі не залишають надій на успіх свого треку переговорів із США. Заради цього не пішли на повну здачу "арктичних" питань. Заради цього (точніше якоїсь угоди про ресурси) не включили питання ресурсів до спільної декларації.

І, нарешті, важливе для нас. Китай входить у переговорний процес щодо України. Це, до речі, визнав Трамп. Однак вхід КНР до переговорів щодо України не буде миттєвим. Для Китаю важливо з новими вступними увійти на підготовку американо-китайського саміту. Для Трампа важливо виробити або оновити власний порядок денний для зустрічі. Для Росії це означає час на проведення літньої кампанії. Тобто на спробу (чергову) досягти перелому на фронті.

А вже ближче до осені розпочнуться інші процеси.