Парламент підтримав у другому читанні урядовий законопроект №7304 "Про внесення змін до закону "Про житловий фонд соціального призначення". Документ у другому читанні після кількох невдалих спроб підтримали 244 парламентарі.

Читайте також: Рада розширила склад ЦВК: хто за це голосував – поіменний список

Законом передбачається розширення переліку категорій осіб, які користуються правом взяття на соціальний квартирний облік, зокрема, надання такого права особам з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб, які не мають житла для проживання на підконтрольній українській владі території, або житло яких зруйновано (знищено) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, у результаті проведення АТО або заходів щодо забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях.

Зазначено, що реалізація закону не потребуватиме додаткових витрат з держбюджету.

Що таке соціальне житло? Житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.

Хто має право на отримання житла з державного фонду?

Право на позачергове отримання житла мають:

  1. особи з інвалідністю внаслідок війни та особи, прирівняні до них законом;
  2. особи, на яких поширюється чинність ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
  3. колишні малолітні в’язні концентраційних таборів, які визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;
  4. дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;
  5. особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та категорії 2;
  6. діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
  7. діти з інвалідністю, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття;
  8. громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;
  9. громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції;
  10. громадяни, з якими було розірвано договір найму соціального житла, але протягом наступних трьох у них знов виникло таке право;
  11. сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей.

Право на першочергове отримання житла мають:

  1. учасники бойових дій та особи, а з них учасники бойових дій, які постраждали під час виконання обов’язків військової служби;
  2. учасники війни та особи, прирівняні до них законом;

  3. особи з інвалідністю I і II груп;

  4. особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

  5. Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці тощо.;

  6. Колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів тощо, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
  7. колишні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;
  8. особи, реабілітовані відповідно до ЗУ "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

  9. громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

  10. сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей;

  11. сім'ї, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років або особу з інвалідністю з дитинства I чи II групи;

  12. звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань, що створюються ВРУ, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;
  13. сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов’язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;

  14. особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв’язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;

  15. молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;

  16. сім'ї з неповнолітніми дітьми;

  17. вагітні жінки;

  18. особи, які втратили працездатність;

  19. пенсіонери;

  20. особи, яким надано статус постраждалих учасників Революції Гідності відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Де і як стати на облік

  1. За місцем проживання – виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при участі громадської комісії з житлових питань, яка створюється при такому виконавчому комітетові;
  2. За місцем роботи – за загальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про встановлення на облік громадянина, як такого, що потребує покращення житлових умов затверджує виконавчий комітет місцевої ради.