Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Перша та найкривавіша: недооцінена війна

      1453 Читать новость на русском
      Після чотирьох років та трьох місяців бойових дій, 11 листопада 1918 року, війна закінчилася
      Після чотирьох років та трьох місяців бойових дій, 11 листопада 1918 року, війна закінчилася / Ytimg.com

      В Європі 11 листопада дуже дивний день. Поляки радісно святкують власну незалежність, в Німеччині, Італії та багатьох інших країнах чітко об 11-й годині 11 хвилин починається "п'ята пора року" – тобто, карнавал. А ще – відзначають завершення Першої Світової війни.

      Щоправда, цю дату з року в рік забувають, лише нині, коли цьому завершенню виповнилося 100 років, про неї згадали. Недарма ця війна, внаслідок якої було знищено аж три імперії (Російська, Австро-Угорська та німецький Рейх), і яка раніше, до Другої Світової, називалася просто "Великою війною", потім стала слушно називатися "Забутою".

      Читайте також: Чергова світова війна так і не почалася... Видихаємо

      Після чотирьох років та трьох місяців бойових дій, 11-го листопада 1918-го року, вона закінчилася. На той час – це була найкривавіша з усіх відомих людству воєн. Її ще називали "першою механічною". Мільйони загиблих, мільйони скалічених та привид нової війни – те, що принесла вона переможцям, і переможеним.

      Капітуляція

      Насамкінець все відбувалося дуже швидко. 8-го листопада німецька делегація прибула до командирського вагону 2419 D, який стояв у Комп'єнському лісі, просити надати умови капітулції. Десь 72 години роздумів та переговорів приділив французький маршал та командувач союзних військ Фернан Фоше, німцям.

      В переліку тяжких умов, які були надані, так чи інакше, німці майже нічого не могли змінити, тому що переговори вели з нижчими офіцерами, а сам Фоше демонстративно був відсутнй.

      Першу світову війну по праву можна назвати найкривавішою
      Першу світову війну по праву можна назвати найкривавішою

      Десь о 02:00 годині ночі 11-го листопада делегації зібралися востаннє. О 05:12 почалася церемонія підписання капітуляції, яка тривала лише 8 хвилин. З 11-ї години ранку документ набув чинності, після чого зупинили вогонь. Війну було закінчено.

      Німецький статс-секретар Маттіас Ерцберг, керівник німецької комісії з припинення вогню, був у розпачі від висунутих командувачем Антанти умов, а саме: миттєвий відступ німецьких військ, контроль Антанти над Прирейнськими територіями, повна видача важкого озброєння, бойових кораблів, транспортних засобі.

      Але британська блокада Німеччини мала зберегтися. І це була лише політична сторона справи, тому що Ерцберг на цій війні втратив свого сина. А мільйони сімей по всій Європі втратили своїх.

      Найкривавіша війна

      Якщо дивитися на цифри, Перша світова була на той час найкривавішою війною в історії людства. У 30-річній війні співвідношення між тими, хто вижив, та тими, хто загинув, було набагато більшим. Але втрати, які принесла з собою перша сучасна "війна машин", за розмірами були такими, що тоді вважали: "Після цього людство просто не наважиться більше воювати". Наївні...

      "Баланс страждань", затиснутий в сухі, холодні цифри – вражаючий. Між 1914-м та 1918-м роками з обох боків загинули 9 442 000 солдатів: на фронті, в дорозі, в лазаретах, вдома. Щоправда, ця цифра не є точною – неможливо було підрахувати всі втрати. Наприклад, на Балканах або на величезних просторах Російської імперії, де людське життя ніколи не цінувалось.

      Точних втрат у Першій Світовій війні підрахувати неможливо
      Точних втрат у Першій Світовій війні підрахувати неможливо

      Більшість відомих жертв цієї війни походить з Німеччини (2 мільйони), а не з Російської імперії, як це довгий час стверджувалося (1,8 мільйони). Це вказує на структуру цієї війни: вона була більш прихильна до тих, хто сидів в обороні. Те, що німці в 1914-му та в 1918-му роках намагалися схилити воєнну вдачу на свій бік за допомоги великих наступів, стало причиною найбільших втрат.

      В серпні 1914-го вони втратили 12,4% наступаючих солдатів, а у вересні – цілих 16,8%. Приблизно така сама картина спостерігалася й навесні 1918-го і під час боїв у відступі того ж року. Російські втрати були більшими, але вихід уряду більшовиків з війни в 1917-му році змусив істориків записувати російські жертви вже на рахунок внутрішньої – Громадянської війни.

      Ця війна викосила цілі покоління. Майже половина всіх загиблих на німецькому та британському боці перебували у віці від 19-ти до 24-х років. Хоча солдати старші 35-ти років складали більш ніж 30% військ – це лише десята частина всіх загиблих. Здається, їх не так часто посилали на передову.

      Під час другої половини війни, на особливу небезпеку загибелі наражалися переважно новачки-призовники,

      – принаймні, так стверджує історик Беньямін Ціманн в своїй статті "Солдати", оприлюдненій в "Енциклопедії Першої Світової війни".

      Показовим є перелік зброї, яка найбільше спричиняла загибель чи поранення солдатів, бо багато чого розповідає про характер цієї війни. З кінця 1914-го й до 1917-го року найбільше втрат серед французьких військ були від артилерії супротивника – 76%.

      Приблизно такими ж були цифри втрат і на німецькій стороні. Далі – 16% загиблих та поранених від піхотної вогнепальної зброї, близько 2% - від ручних гранат, 1,7% – від бойових отруйних речовин і всього-навсього 0,1% – від холодної зброї. Ця війна остаточно відправила атаки "на ура", а навали – в минуле.

      Спотворені солдати, спотворені цивільні

      Все це змінило самопочуття і саму ментальність солдатів з обох боків. Ті, хто змушені були стирчати в окопах, сприймали самих себе, перш за все, як жертви. У той час, як артилеристи з другої та третьої ліній, маючи в руках потужну та страшну зброю, мали інше самосприйняття – як "богів".

      Інтенсивність технічних засобів убивства, які мали артилеристи, просто цілком перекривала їх моральне сприйняття,
      – вважає Ціманн.

      Технічний прогрес приніс солдатам цієї війни й трохи добра. Рівень смертності в лазаретах, який ще під час воєн XIX століття був більшим, ніж рівень смертності на фронтах, відчутно знизився. Завдяки покращеній медицині лише десята частина німецьких втрат припала на хвороби, а на французькому боці – п'ята.

      Проте, почастішали психічні травми. Постійне перебування в бліндажах під постійним вогнем, життя в мокрих окопах та траншеях поміж пацюками та загиблими, постійний страх перед артилерією, снайперами та розвідницькими групами призвели до масових воєнних неврозів.

      Перша світова відзначилась і масштабними психологічними травмами мирного населення
      Перша світова відзначилась і масштабними психологічними травмами мирного населення

      З'явилася цілком нова "солдатська" хвороба, яку було названо "shellschocks" або "воєнні дрижаки". Сьогодні це називається "посттравматичними ефектами". Лише в німецькій армії цей діагноз було поставлено майже 600 000 разів.

      Військові переживали страждання багатьох побратимів, які, хоча й залишилися в живими, але були спотворені страшними ранами. Коли у червні 1919-го року німецька делегація підписувала Версальську мирну угоду, їй довелося пройти до залу повз групу важкопоранених французьких ветеранів, чиї обличчя були спотворені.

      Таких нещасних нараховувалося в усіх країнах, які брали участь у Великій війні, сотні тисяч. Лише в Німеччині фізичних та психічних травм зазнали 2,7 мільйони людей.

      Війна пройшлася не лише по військовим. Масово гинули цілі суспільства й мирні люди. З боку "німецького" альянсу в Німеччині загинуло 700 тисяч цивільних (більшою частиною – жертви голоду 1916-1917-х років, який розпочався через британську блокаду), в Австро-Угорщині – 400 тисяч, в Болгарії – 300 тисяч.

      Цивільні жертви в Османській імперії склали більш ніж 2 мільйони людей, більшість з них загинули від рук самих турків: це були вірмени, яких винищували під час геноциду.

      З боку Антанти схожі цифри: Франція та Велика Британія втратили по 600 тисяч цивільних осіб, Італія – 700 тисяч, Російська імперія, за неточними даними – мільйон (насправді, більше, як вже було зазначено, величезна кількість жертв записується на рахунок Громадянської, а не Першої Світової війни).

      Зрештою, ніякої різниці між солдатами та цивільними не було для пандемії так званого "іспанського грипу", або "іспанки", яка прокотилася планетою, починаючи з 1918 року. В усьому світі, за останніми даними, від цієї хвороби загинуло близько 50-ти мільйонів людей. Лише в Індії та розваленій Росії – 17 мільйонів. У Росії ця хвороба не була головною причиною масової загибелі, тому що вбивства відбувалися й після завершення Першої Світової війни.

      Не лише в Росії продовжувалися озброєні конфлікти: в Ірландії, на Балтиці, в Румунії. До 1921-го року точилася польсько-радянська війна, в якій загинула українська незалежність, до 1923-го року – грецько-турецька війна, в якій загинула Османська імперія. А встановлення диктаторських режимів по всій Європі призвело до масових внутрішніх "чисток" – десь національних, десь політичних.

      Таким був кривавий спадок Першої Світової, який, зрештою, призвів до Другої Світової війни. Хтозна, чи не будуть історики майбутнього, якщо людство взагалі виживе, писати коли-небудь про нову світову війну, яка затьмарить своїми розмірами перші дві?

      Читайте також: Якби війни не було, наші політики вигадали б її

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук