“Дві 20-хвилинні п’єси для нас підготували англійські розробники. Вони працювали над ними півроку. А ми ще 4 місяці репетирували постановки на сцені”, - сказав координатор театру Лукаш Барі.
Свої почуття і емоції робоактори, як і їх колеги по цеху, висловлювали очима. Вони у них рідкокристалічні - нагадують два міні LCD-монітори. В театральній трупі наразі один актор і одна акторка.
Конструктори обладнали їх за останнім словом техніки, єдине чого в них немає - це одяг. Втім визначити хто є хто можна за спеціальною підсвіткою й голосом. Координатори проекту кажуть, що й далі відшліфовуватимуть гру акторів. Все заради задоволення публіки.