Планується, зокрема, обмежити претензії фінустанов до клієнта-боржника сумою, отриманою після реалізації заставного майна. Однак банкіри, у свою чергу, підкреслюють, що виконавчі служби сьогодні реалізують заставне майно у 2-3 рази дешевше ринкової вартості. Відтак, виручені суми не покривають недостачі кредитора. А тому зазначена законодавча ініціатива неминуче призведе до подальшого згортання кредитування і в першу чергу позначиться на будівельній галузі.
Ще одна з принципових новацій законопроекту - ускладнення процедури конфіскації заставного майна під іпотечний кредит. Пропонується дозволити стягнення заставної нерухомості виключно за рішенням суду. Сьогодні ж, згідно з нормами закону “Про іпотеку”, практикується стягнення майна на підставі виконавчого припису нотаріуса. Фахівці банківської справи твердять, що ця законодавча новація дасть можливість добре заробити юристам, яких задіють у провадженні судових справ, і шахраям.
“Як тільки ви втягуєте суди, виконавчу службу і так далі, з’являються годувальники. Ми живемо у конкретній країні,де це буде конкретний хліб, багатий хліб. Український посередник він же не за два відсотки працює, а за 50%. Кожна група цих інтересантів вона починає годувати”, - каже голова правління АТ "Укрсоцбанк" Борис Тимонькін.
Натомість автор законопроекту вбачає лише позитивні моменти у згаданих законодавчих новаціях. За його словами, завдяки подібним обмеженням вдасться відмовитися від практики, коли банки закривали очі на ризики та штучно створювали у своїх балансах "міни сповільненої дії".
Учасники фінансового ринку попереджають, що попри позитивні моменти, як то захист інтересів позичальників, у розроблений законопроект закладено і ряд ризиків. До прикладу, банкіри можуть і взагалі втратити інтерес до кредитування.
“Такі заходи, які будуть прийняті цим законопроектом, очевидно, що банки зменшать свої доходи від цієї діяльності. Вона буде ставати все менше дохідною і більш ризиковою через те, що банки будуть іти з цього ринку”, - каже президент АУБ Олександр Сугоняко.
Втім, аналітики втішають: скоротиться кредитування - зменшиться й імпорт споживчих товарів, на засилля якого скаржиться внутрішній виробник. Як наслідок, виграє держава - за рахунок покращення платіжного балансу. За даними Ліги фінансового розвитку, торік за кредитні кошти купувався кожен 5 автомобіль. Загалом було продано 220 тис. машин, що на 36% більше, ніж за результатами 2010 року. Втім, зважаючи на усі "за" і "проти", фахівці сходяться на думці, що ця законодавча ініціатива вимагає істотного доопрацювання.