В приватному секторі він становив 210 мільярдів євро, відтак, 100 мільярдів віддавати вже не потрібно.
"Ми досягли угоди з приватними інвесторами. Як і наполягала Франція з самого початку, ми виключили можливість дефолту Греції - приватні інвестори погодилися списати половину боргу", - сказав президент Франції Ніколя Саркозі.
Але загальний борг країни становить 350 мільярдів євро. За підсумками саміту нужденні греки отримають нову грошову підтримку від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду у 100 мільярдів.
Перший пакет допомоги - 110 мільярдів, греки вже спрямували на подолання кризи. Втім, аби врятувати країну, такої суми виявилося недостатньо. Сама ж влада Греції зустріла новий широкий жест неабиякими радощами.
"Я думаю, нам вдалося уникнути цієї пастки. І сьогодні ми можемо перегорнути сторінку та почати працювати на благо нашої країни з новими силами", - сказав прем’єр-міністр Греції Георгіос Папандреу.
Лідери країн ЄС вирішили також збільшити стабілізаційний фонд до трильйона євро. Як заявила напередодні саміту Ангела Меркель, "крах євро означав би крах Європи". За словами Канцлера Німеччини, ФРН не зможе процвітати, якщо Греція та Європа загалом не вийдуть з кризи.
"Є очевидним, що справи Німеччини не можуть бути хорошими, поки у Європи є проблеми. Європа повинна вийти з кризи сильнішою, аніж була до початку фінансових проблем. Ми повинні знайти вирішення проблем для країн з великим боргом, а також попередити поширення кризи на інші держави", - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Після ухвалених на саміті рішень, уряд Греції оголосив: тепер все буде по-іншому. За словами міністра фінансів країни Евангелоса Венізелоса, із затягуванням поясів покінчено.
"Тепер не буде ніяких додаткових заходів економії і скорочень заробітних плат та пенсій. Не буде також підвищення податків. Лише потрібно втілити усе те, за що ми вже проголосували", - сказав міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос.
Втім, після численних скорочень, нових планів економії та безрезультатних протестів громадяни Греції вже не надто вірять обіцянкам влади.
Через фінансові негаразди Греції країни Єврозони вже встигли пошкодувати про приєднання Афін до зони єдиної валюти. Як заявив в інтерв'ю французькому телебаченню Президент Франції Ніколя Саркозі, у 2001 році Афіни надали Брюсселю неправдиві дані економічних показників, завдяки чому й були долучені до зони євро.
"Будьмо чесними: приєднання Греції до Єврозони було помилкою. Афіни були до цього не готові, грецька економіка не була готова до такої інтеграції. За наслідки цього ми розплачуємось протягом останніх місяців", - вважає президент Франції Ніколя Саркозі.
Відповів на звинувачення французького президента міністр закордонних справ Греції Ставрос Ламбріндіс. Політик переконаний, у борговій кризі Єврозони винна не Греція і робити крайніми у цій ситуації Афіни несправедливо. Так само несправедливою ситуацію, коли інші країни мають розраховуватись за грецькими рахунками, вважають пересічні платники податків в Європі. Адже саме на їхні плечі ліг основний тягар порятунку греків від фінансової катастрофи. Як би там не було, після рішень саміту європейська валюта почала зростати у ціні. А це, кажуть експерти, свідчить про оптимізм інвесторів щодо економічного та стабільного зростання Європи.