До другого туру, як і передбачалося, пройшли Юлія Тимошенко і Віктор Янукович. Зрештою, останній переміг - набравши на 3,5% голосів більше. Новий Президент дав старт трансформації влади в Україні.
”Всі хто йде на вибори президента. Останній це був Ющенко, тепер Янукович, які перемогли - мається на увазі - всі йшли як демократи. Тільки вони прийшли за місяць-два, вони чомусь починали хотіти ставати першим секретарем Центральної комуністичної партії, як колись на вулиці Банковій там був ЦК КПУ. І вибудовують таку вертикаль, таку партію, як була колись у Радянському союзі. Така вертикаль - таке “чинопочітаніє”, - каже політолог Віталій Бала.
Події розгортаються із шаленою швидкістю. Не минуло й місяця після інавгурації, як спікер Володимир Литвин оголошує про ліквідацію "помаранчевої" коаліції. Вже наступного дня - 3 березня, уряд Тимошенко - у відставці. Менше ніж за тиждень, парламент змінив регламент, дозволивши формувати коаліцію не фракціями, а за рахунок окремих депутатів - які потім охрестили "тушками".
”У нинішній більшості з'явилась можливість консолідувати більшість завдяки так званих "тушкам". Тобто депутатів, які отримали свободу переходити з фракцію у фракцію. Це було сумнівно легально зроблено, оскільки депутатів все-таки обирали не індивідуально, а за партійними списками. Відповідно рішення мало бути за фракцією - приймати участь у тих чи інших формуваннях, більшості чи меншості”, - каже політолог Сергій Таран.
За два дні Верховна Рада збирає нову коаліцію - 235 депутатів. Сюди увійшли регіонали, комуністи, 20 литвинівців, 4 позафракційних та 12 депутатів від БЮТ та НУНС. Цього ж дня Верховна Рада затверджує новий уряд на чолі з Миколою Азаровим.
Провладна більшість швидко ухвалює ряд доленосних для країни документів. Зокрема, ратифікує угоду про Чорноморський флот, затверджує бюджет-2010. Перше відбулося на засіданні без кворуму у 226 голосів і з бійкою у сесійні залі. Друге - без обговорення і без дотримання процедури розгляду. Утім на цьому політична весна не закінчилася.
У квітні Віктор Янукович заявляє у Страсбурзі, що Голодомор - не геноцид, Генпрокуратура порушує кримінальні справи проти посадовців Кабміну Тимошенко, а екс-доповідач ПАРЄ у питаннях України Ханне Северинсен заявляє, що в Україні влада зосереджується в руках однієї особи і систематично порушується Конституція
”Коли центр прийняття рішень фокусується тільки в одному місці, а це ми говоримо про вулицю Банкову, Адміністрацію Президента, хочеш не хочеш, а вже є певна авторизація цієї влади, як правило це може призвести не до авторитарного режиму, а до диктатури”, - каже політолог Віталій Бала.
Утім, нова влада не помічає критичних зауважень, що лунають від української опозиції та європейських політиків. Восени Конституційний суд скасовує політреформу 2004 року і повертає у дію Конституцію 1996-го. Тепер вся влада в руках Банкової.
”Безумовно, те що відбулося в Україні. Це по-суті, зміна конституційного ладу. Якщо досі ми жили в парламентсько-президентській або президентсько-парламентській республіці - по різному називали, то зараз ми зможемо сказати, що ми маємо чітку президентську республіку з усією відповідальністю за однієї людини”, - каже політолог Сергій Таран.
Українці вже звикли, що за будь-якої влади, керівні посади роздаються за принципом партійності чи лояльності. Нещодавно призначеного голову Нацбанку Сергія Арбузова ЗМІ називають членом політичної "сім'ї" Віктора Януковича, а Генпрокуратурою керує якщо не кум, то принаймні президентський земляк - Віктор Пшонка.
Колишні ж урядовці по черзі опиняються за гратами. Проти урядовців Тимошенко порушено 18 кримінальних справ. Під вартою екс-голова митниці Анатолій Макаренко та колишній перший заступник голови "Нафтогазу" Ігорь Діденко. Під кінець року заарештували Юрія Луценка, Євгена Корнійчука, та Георгія Філіпчука. У розшуку екс-голова Держказначейства Тетяна Слюз. Юлію Тимошенко викликають до слідчих через день, навіть 31 грудня. І опозиція, і Європа знову б'ють на сполох - "В Україні політичні репресії". Утім, політологи говорять про згортання демократії не лише у великій політиці, але й для пересічних українців.
”Є підстави турбуватися про те, що зміни, які відбулися за цей рік, вони не просувають Україну убік демократії. Оскільки ми зараз не маємо прозорого обговорення нововведень влади, зокрема т.з. кодексів - Житлового, Трудового, Податкового кодексу. Немає громадського обговорення, а просто нав'язування цих кодексів суспільству”, - каже політолог Сергій Таран.
Наприкінці року в Україні вже відбувався так званий "Податковий майдан" - протестували підприємці. Утім, політологи запевняють: якщо влада не почне діалог з людьми, навесні слід чекати значно масштабніших акцій протесту.