Зовні печери спека вже сильно вдарила по колоніях білих горгоній – м'яких коралів, поширених у Середземному морі. Дослідники нарахували там 61% мертвих колоній, пише Discover wildlife. Усередині смертність виявилася більш ніж у 17 разів нижчою.
Таку різницю вчені виявили у Кова-де-ла-Вака – тунелеподібній підводній печері біля островів Медес на іспанському узбережжі Коста-Брава. Усередині трохи прохолодніше й значно темніше, ніж зовні, і цього, схоже, вже достатньо, щоб частково захистити корали від морських теплових хвиль. Дослідники припускають, що подібні печери Середземного моря можуть стати своєрідними тимчасовими сховищами для видів, яким дедалі важче витримувати нагрівання води. Але навіть такий захист має межу.
Що дайвери побачили всередині печери на глибині 20 метрів?
Команда Джулії Сарди з Університету Барселони занурилася до Кова-де-ла-Вака, щоб порівняти білі горгонії *Eunicella singularis*, які ростуть усередині печери та просто біля неї. Дослідження проводили на глибині 19 – 21 метр.
Корали – це тварини, а не рослини. Вони належать до кишковопорожнинних і складаються з безлічі дрібних організмів – поліпів, які мають рот, щупальця та захоплюють ними планктон і частинки їжі. Частина коралів живе у симбіозі з мікроскопічними водоростями, що виробляють для них поживні речовини завдяки фотосинтезу, але самі корали від цього рослинами не стають.
Науковці відібрали зразки у 40 колоній усередині печери й ще 40 – зовні, а також вимірювали освітлення і температуру води.
Різниця виявилася дуже помітною. Поза печерою корали отримували значно більше світла і перебували у дещо теплішій воді. 61% обстежених колоній там уже були мертвими, а лише близько 4% не мали помітних пошкоджень,
– пишуть автори дослідження.
Усередині ситуація була майже протилежною. Близько 85% колоній мали мінімальні або взагалі не мали помітних ушкоджень, а загальна смертність була більш ніж у 17 разів нижчою.
Корали – важлива форма життя / Фото Unsplash
Ми побачили, що умови всередині печери можуть забезпечувати певний захист коралів від наслідків потепління та морських теплових хвиль, – зазначає Джулія Сарда.
Відрізнявся навіть розмір тварин. Усередині печери горгонії переважно виростали до 10 – 40 сантиметрів, а найбільші сягали 42 сантиметрів. Зовні більшість колоній мала лише 10 – 20 сантиметрів, а максимальна висота становила 27 сантиметрів.
Корали всередині печери не просто виживали краще – вони успішніше розмножувалися. Поза нею 65% досліджених колоній не демонстрували репродуктивної активності, а зрілих яйцеклітин у самок дослідники взагалі не виявили. Усередині печери репродуктивні показники були значно кращими.
Чому темна печера рятує корали від спеки?
Біла горгонія здається рослиною або підводним кущем, але насправді це колоніальна тварина. В її тканинах живуть фотосинтезуючі водорості, які допомагають отримувати енергію, а сама горгонія додатково ловить щупальцями планктон. Така система довгий час дозволяла вважати Eunicella singularis одним із відносно витривалих середземноморських коралів.
Однак повторювані морські теплові хвилі спричинили масову загибель навіть цього виду. У печері корали отримують значно менше світла. Здавалося б, для організму, частково залежного від фотосинтезуючих водоростей, це мало б бути недоліком. Натомість горгонії пристосувалися.
Дослідники виявили зміни у концентрації хлорофілу та співвідношенні фотосинтетичних пігментів. Фактично симбіотичні водорості перебудували свою роботу так, щоб ефективніше використовувати невелику кількість світла. І темрява може давати ще одну перевагу. Коли висока температура поєднується з інтенсивним освітленням, у коралів посилюється окислювальний стрес і пошкодження тканин. У напівтемній печері цього додаткового навантаження менше.
Температура всередині також була трохи нижчою. Науковці вважають, що поєднання прохолоди та слабкого освітлення, ймовірно, і створює своєрідний мікрокліматичний прихисток. Водночас вони не виключають впливу інших факторів – наприклад, руху води або кількості доступної їжі. Повністю безпечним місцем печера все одно не стала. Майже 15% колоній усередині мали пошкодження понад 10% поверхні, а 28% не розмножувалися. Тобто навіть захищена популяція вже відчуває наслідки попередніх періодів аномально теплої води. Саме тому дослідники пропонують особливо охороняти напівтемні підводні печери Середземномор'я. Однією з проблем може бути навіть їхня популярність серед дайверів, тому відвідування таких місць, на думку науковців, варто контролювати.