Плюс/мінус депутатська недоторканність: чому слуги народу провалили голосування

12 липня 2017, 19:00
Читать новость на русском

Хітом і кульмінацією завершення літнього політичного сезону в Україні стало голосування Верховної Ради за зняття депутатської недоторканності. А героєм, безумовно, став генпрокурор Юрій Луценко. Хто з парламентаріїв залишився без "парасольки" депутатського імунітету, що їм загрожує, і як ситуація розвиватиметься далі, – в матеріалі сайту "24".

Картинка для західних партнерів

Гаряча літня активність генпрокурора Юрія Луценка і глави САП Назара Холодницького щодо нардепів-корупціонерів, на перший погляд, виглядає логічним продовженням обіцянок керівництва держави боротися з корупцією серед високопосадовців. Як відомо, ГПУ направила до парламенту подання щодо зняття депутатської недоторканності з шести депутатів. Зокрема, "фронтовика" Євгена Дейдея, радикала Андрія Лозового, Олеся Довгого , Максима Полякова (колегу Дейдея по НФ), Борислава Розенблата (БПП), Михайла Добкіна ("Опозиційний блок").


Держсекретар США Тіллерсон знову вказав Порошенку на необхідність боротьби з корупцією

Весь "цимус" у тому, що під приціл прокуратури і НАБУ потрапили депутати як з провладної коаліції, так і з опозиції. Тому головна інтрига – чи "здадуть" своїх лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк і, власне, президент Петро Порошенко. Адже серед підозрюваних опинився і член фракції БПП Розенблат, якого напередодні голосування спішно виключили з фракції, хоча, за його словами, він сам проявив ініціативу. Однак суті справи це не змінює.

Читайте також: На Добкіна все готово, – Луценко

Втім, є ще одна причина активізації ГПУ і НАБУ – західні партнери України США і ЄС. Там неодноразово підкреслювали той факт, що українська влада досить слабо проводить антикорупційні реформи. Про це ще раз сказав і Держсекретар США Рекс Тіллерсон, який нещодавно був з візитом у Києві. Без ефективної боротьби з корупцією рівень довіри до України буде знижуватися, а, отже, підтримка нашої держави, яка веде війну з Росією, також. Крім того, антикорупційних реформ вимагає і МВФ. Фонд уже відклав надання чергового траншу, який Україна повинна була отримати у вересні.

Троє з шести – один в залишку

Голосування за зняття депутатської недоторканності відбувалося на останньому пленарному тижні шостої сесії. При цьому парламентарі, більшість з яких вже має квитки на закордонні курорти, вирішили оперативно проголосувати протягом одного дня замість трьох, як це планувалося спочатку.


Першим позбавили імунітету Олеся Довгого

Читайте також: Слідство заходить у глухий кут щодо Дейдея і Лозового, – Холодницький

Розгляд подань і ухвалення рішень щодо кожного з підозрюваних депутатів був добре зрежисованим спектаклем. Кожен із парламентарів, зрозуміло, своєї вини не визнав, але "щиро" закликав зняти з нього недоторканність, щоб потім у суді довести свою правоту.


Голосів за арешт Розенблата при повній доказовій базі в парламенту не вистачило

Але результат був досить прогнозованим. Представника "молодої команди" колишнього київського мера Черновецького Олеся Довгого першим позбавили недоторканності. Дейдею і Лозовому, щодо яких є підозри в незаконному збагаченні після перевірки е-декларацій, депутатський імунітет залишили. Як зауважив у коментарі сайту голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, це був би небезпечний для багатьох нардепів прецедент. Адже мова йде про несплату податків і використанні е-декларації для пред'явлення народним депутатам претензій про незаконне збагачення. Тобто, тоді треба було б позбавити недоторканності ще половину депутатського корпусу, тому що у більшості парламентаріїв невідомі джерела збагачення, про що свідчать їхні е-декларації.


Максим Поляков видихнув з полегшенням, коли Рада відмовилася дати згоду на затримання

Найбільший резонанс був навколо Розенблата і Полякова, які є фігурантами так званої "бурштинової справи". НАБУ і САП зібрали досить повну доказову базу щодо організації ними незаконних бурштинових схем і оприлюднили відео, де фігурує людина, схожа на народного депутата Борислава Розенблата. Чоловік часто зустрічається з жінкою на ім'я Катерина, яка була спецагентом САП. За легендою вона представляла іноземну компанію, яка зацікавлена у видобутку бурштину в Україні. Нардеп розповідає їй про "розцінки" для сприяння у "легалізації" видобування. На відео Катерина неодноразово передає чималі суми у доларах США охоронцеві Борислава Розенблата. Також відео є і по Полякову.

Генпрокуратура вимагала не тільки зняти недоторканність, але й дати згоду на затримання і арешт Розенблата і Полякова. Адже вони підозрюються в отриманні хабарів в особливо великих розмірах. Зокрема, за даними НАБУ, під виглядом рекультивації земель на Житомирщині планувався фактичний видобуток бурштину і його подальша реалізація через офшори, засновником яких є сестра Розенблата. Фактично вони організували ОПГ, за що можна сісти в тюрму надовго. Тому є великий ризик того, що обидва нардепи просто втечуть з країни, як це свого часу зробили їхній колега Олександр Онищенко і суддя Микола Чаус.

Та депутати проголосували лише за зняття недоторканності. Досить показовою була ситуація з Розенблатом. Рішення про зняття недоторканності підтримали 296 депутатів, а за арешт проголосували 181. Не голосував "Опоблок", хоча з точки зору політичної логіки вони першими повинні були підтримати це рішення. Також за арешт голосувала лише половина "Батьківщини". Точково, вочевидь, щоб не втратити обличчя перед США і ЄС, підтримали рішення в БПП і НФ. Одноголосно підтримала всі рішення тільки "Самопоміч".

Голосування по одіозному екс-регіоналу Михайлу Добкіну ще не відбулось – подання на притягнення його до кримінальної відповідальності регламентний комітет розглянув лише в середу.

Остаточна дискредитація парламенту і можливий російський сценарій виборів

Спостерігачі майже одноголосно підкреслили той факт, що цим голосуванням Верховна Рада остаточно втратила суспільну довіру. Особливо, що стосується владної коаліції – фракцій БПП і НФ. Як зазначив політичний аналітик Сергій Фурса, якщо групи "Воля народу", "Відродження" та фракція "Опоблок" ніколи і не претендували на боротьбу з корупцією, то радикали, "Батьківщина", "Народний фронт" і БПП завжди публічно виступають за це. Але під час голосування за зняття недоторканності вони публічно довели протилежне.


Українці переконалися, що Рада закритий елітний клуб, де своїх не здають

Як зазначає політичний експерт Тарас Чорновіл, наслідки провалу голосувань можуть бути фатальними для парламенту.

Одне провальне голосування щодо Дейдея суспільство може проковтнути. На жалість натиснуть – учасник Майдану, офіцер в АТО. Про судовий вирок за бандитизм не згадають... Але щодо інших включиться хронометр, який стане відраховувати час до повної ліквідації цієї Ради чи й навіть самосудів,
– вважає Чорновіл.

При цьому, як додає політолог, хоча раніше він не припускав можливості дочасних виборів Ради, то зараз засумнівався.

"Народні депутати направду втратили навіть відчуття самозбереження, настільки задурманені ілюзією безкарності", – підкреслив він.

Ще один очевидний висновок – дискредитація системи е-декларування. Можна сперечатися, чому з довжелезного списку тих, хто має сумнівні джерела збагачення, вибрали Дейдея і Лозового, але ясно, що перевірка е-декларацій немає жодного ефекту. Притягувати до відповідальності нікого не стануть.

Тому знову постало питання про проведення дострокових парламентських виборів. Провальне голосування (а якщо ще й хтось із депутатів, яких позбавили імунітету, втече з країни) викличе сильне обурення українців, більшість з яких ледве зводять кінці з кінцями. Не виключено, що громадськість почне вимагати проведення виборів і очищення парламенту від корупціонерів. Як зауважує директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк, дострокова кампанія – відомий кремлівський сценарій, який Москва просуває давно. Адже в результаті до парламенту зайде низка проросійських сил – від "Опоблоку" і до партії Надії Савченко і "За життя" Вадима Рабіновича. По суті, це буде реванш колишньої Партії регіонів. Але, в першу чергу, це буде реванш Кремля і Путіна за Революцію Гідності.

Шоу має продовжуватися

Юрій Луценко заявив, що восени продовжить свою антикорупційну місію у Верховній Раді. Генпрокурор пообіцяв і надалі вносити подання щодо зняття недоторканності з корупційних депутатів. Хоча, якщо депутати голосуватимуть з таким же успіхом, то це буде лише чергове шоу, а не боротьба з корупцією.


Які справжні мотиви підвищеної активності Юрія Луценка?

Крім того, є сумніви, що трьох парламентарів, з яких зняли депутатську недоторканність, притягнуть до реальної відповідальності. Як слушно зазначив політтехнолог Тарас Березовець, у своєму виступі народний депутат Олесь Довгий, який закликав голосувати колег за притягнення його до кримінальної відповідальності, зробив важливу ремарку.

Довгий сказав, що його долю має вирішити суд. І хоча рішення прийнято 251 голосами "за", припущу, що Довгий спокійний за долю своєї справи, довіряючи її самому справедливому і гуманного українському суду,
– зауважує Березовець.

Олеся Довгого підозрюють в організації злочинної схеми розкрадання дорогої київської землі. Але до цієї схеми, судячи з документів, причетні близько десяти людей. Невідомо, чи відкриті проти них кримінальні провадження, та довести, що саме Довгий був організатором, за таких умов буде непросто. До того ж, ціну "справедливому" українському суду знають усі.

Крім цього, є ще одна небезпека. За словами Миколи Давидюка, відсутність реальної боротьби з корупцією, може стати причиною ухвалення невигідних для України рішень. Як говорить експерт, є загроза, якщо український президент не зупинить корупцію в Україні, то наша держава може виявитися поза кордоном захисту Європи.

Те, що президент, його оточення, Верховна Рада загрузли в корупції – правда. Але в ситуації з російською агресію проти України, щоб не вийшло так, що важелі корупції, якими тиснуть на Порошенка, не стали причиною ухвалення невигідних для України рішень. Важливо, щоб не був легалізований Крим як частина РФ і не відбулася федералізація Донбасу,
– наголошує Давидюк.

Певним позитивом можна вважати те, що це голосування знову поставить на порядок денний ухвалення змін до Конституції про обмеження депутатського імунітету і руйнування системи "недоторканних". На думку політолога Олександра Леонова, важливо те, що громадська думка, настрої в суспільстві не сприяють ухилянню від притягнення народних депутатів до відповідальності.

"Спроба захистити "своїх" та здати "чужих" чи загальна солідарність депутатського корпусу обов'язково буде згадуватися під час наступних парламентських виборів. Більше того, вже є спроби погратися на темі зняття недоторканності та залучити громадськість до тиску на парламент у цьому питанні – у тому числі через мітинг у день голосування", – зазначає Леонов.

Також викликає певні питання і логіка дій Луценка. Як вважає Володимир Фесенко, він хоче бути таким собі комісаром Катані на посаді Генпрокурора і, природно, бажає повернутися в політику в якості переможця і успішного борця з корупцією і політичними привидами колишнього режиму Януковича. Але при цьому його дії розхитують ситуацію в Україні.

Юрій Луценко в перспективі хоче поборотися за пост президента і мріє про статус кронпринца, політичного спадкоємця чинного президента країни. Свого часу він хотів стати політичним спадкоємцем Віктора Ющенка. Зараз, можливо, він сподівається стати ним після Порошенко,
– підкреслює Володимир Фесенко.

Звичайно, для успішного політичного кейсу Луценку потрібно, щоб були реальні судові вироки хоча по кільком корупціонерам. Але може вистачити й одного Януковича, проти якого зараз триває заочний суд. До того ж, якщо брати до уваги результати голосування, є певна кулуарна домовленість між різними фракціями. Луценко про це, швидше за все знає, але продовжуватиме розслідування, тому що це додає йому популярності, незважаючи на провальні голосування.

Але це голосування під час наступних виборів вплине на електоральні симпатії українців. Принаймні, українські громадяни вже уважніше придивлятимуться до кандидатів, а не продаватимуть свій голос за гречку. Через кілька скликань можна очікувати якісно іншу Верховну Раду.

Читайте також: Трамп і Путін – знайомство: чого чекати після зустрічі президентів США і РФ