"Фламінго" і "Довгий Нептун" довбають російські тили, ворог посилює дроновий терор Києва: огляд подій війни за 11 вересня

Воєнний оглядач 24 Канал Андрій Дрозда розповідає про основні події війни за добу 11 вересня 2026 року.

Головні теми випуску:

• ніч масованих атак Росії по Києву та області;

• українські далекобійні удари по російських заводах, портах і військових цілях;

• бої на Харківщині, Слов’янському та Костянтинівському напрямках;

• технологічний ривок Росії у війні, що дозволив збільшити реактивну складову у дронових атаках.

Текстова версія огляду Андрія Дроозди – на 24 Каналі.

Київ під атакою: удари по АЗС, житлових будинках і складах

У Києві нова реальність – постійні удари дронів по автозаправних станціях. Вже кілька днів поспіль це продовжується. Вчора був удар, він став першим, сьогодні – ще два. І ясно, що менше таких ударів не стане, а протидіяти поки що незрозуміло як.

Знову були атаковані заправки Укрнафти. 5 людей постраждали внаслідок атаки. Серед них і рятувальник, бо була повторна атака по одній із АЗС: приїхали пожежники, і там ще повторилася фактично атака, другий дрон прилетів. Дніпровський і Оболонський райони – саме там відбулися ці атаки.

Чим відповість Україна на російський терор? / Фото – ДСНС

Керівник Нафтогазу Сергій Федоренко підтвердив, що реактивні дрони росіян вдарили по ще двох київських АЗК Укрнафти на Троєщині і Почайній. На Почайній був подвійний удар. Як тільки пролунав сигнал тривоги, станції зупинили роботу. Всі працівники і клієнти покинули територію.

Жодної військової мети в таких атаках немає і бути не може. Це терор проти цивільного населення і мирних людей. Але росіяни це розуміють і їх це не хвилює. Вони починають планомірне винищення АЗС у столиці. Очевидно, дронів у росіян стає все більше, тому удари ворог пробуватиме повторювати.

Знаємо, що такі удари були й в інших містах – у Харкові, Сумах та інших, ближче до російського кордону. Зараз ворог сконцентрувався саме на Києві. Очевидно, у Росії є мережі передачі сигналу, зв’язку для того, аби дистанційно керувати цими безпілотниками.

Вночі були й інші атаки – були влучання по житлових будинках. Є кадри ДСНС із гасіння цих пожеж. В кількох районах міста відбувалися атаки, зокрема в Дніпровському районі та на Оболоні.

Також горіли склади за Києвом, біля Гостомеля у Бучанському районі. Там величезні складські приміщення палали, і теж були повторні удари під час роботи пожежників. Ворог намагається зривати рятувальні роботи, гасіння пожеж, здійснюючи повторні нальоти безпілотниками.

Українські далекобійні удари по території Росії

Ми били у відповідь по багатьох локаціях цієї ночі, проводили різні операції і ракетного, і дронового ураження. Я лише ключове назву, щоб зберегти акценти на найважливіших ударах.

Зокрема, дуже яскраво горів склад "Озону" біля Саратова. Прилетіли українські безпілотники. Росіяни трохи збивали ці дрони своїми "Панцирями", були кадри збиття, але основна частина дронів долетіла – тієї кількості вистачило для знищення цього логістичного хабу.

Величезний склад площею понад сто тисяч квадратних метрів спалахнув і згорів вщент. Великих ударів по маркетплейсах Wildberries і Ozon не було десь тиждень. Ця пауза була пов’язана з перемовинами і присутністю американських посланців від Дональда Трампа – Віткоффа і Кушнера – в Москві й Києві. Зараз бачимо, що удари відновилися, і склад не вцілів.

Ще один важливий епізод – ракетні далекобійні удари. Ракети "Фламінго" уразили російський хімічний завод "ВолгоградПромПроєкт". Це підприємство виготовляє композитні та полімерні матеріали для російської авіаційної, суднобудівної та спеціальної промисловості, зокрема вогнетривкі матеріали.

Завод перебуває під санкціями, але все одно працює. Найкращі санкції – це наші дронові та ракетні удари, кінетичні санкції. Маємо кадри з Волгограда, якраз прильоту наших ракет "Фламінго" по цьому заводу.

Інфографіка – FirePoint

Давно не було чутно про успішне застосування «Фламінго», і нарешті це сталося. Хотілося б, щоб восени і взимку таких операцій було більше, щоб наші ракети регулярно атакували територію Росії безпосередньо. Також уже було чути, що пройшли два етапи випробувань балістичної ракети від Fairpoint. Тож чекаємо, коли і балістика буде застосована.

Також у місті Березники Пермського краю було атаковано філію заводу "Азот" хімічної компанії Уралхім. Це велетенський завод азотних добрив і компонентів, які використовуються зокрема у виробництві вибухівки. Там були прильоти, були удари.

Туди летіли дрони, схожі на "Лютий", можливо, були задіяні й дрони FP. Операція відбулася, і ураження цього заводу було зафіксовано кілька разів. Маємо ще одну успішну операцію цієї ночі.

Окремо треба сказати про удари по портах, бо працюють паралельно або почергово – день за днем наші військові діють по портах як на Каспійському, так і на Чорному морі.

Сьогодні вночі прилітало по Каспійську, безпосередньо по порту. Вчора атакували Махачкалу – глибоководний порт, ключовий для Росії в Дагестані та на Каспійському морі.

Руському воєнному кораблю геть погано / Фото – Exilenova+

Також у попередні дні була планомірна робота по причорноморських портах – Анапа, Сочі, Геленджик, Новоросійськ. Уражені "Буян-М" – носій "Калібрів" і "Оніксів", а також фрегат "Адмірал Ессен".

Його дістали ракетою "Довгий Нептун", про що Військово-морські сили повідомили окремо. Ракета долетіла і вдарила по цьому кораблю, який може здійснювати бойові операції та запускати ракети.

"Адмірал Ессен" пошкоджений у кількох місцях, тобто по ньому прилітає вже не вперше. Сподіваємось, не в останнє.

Гоптівка, Козача Лопань і "сіра зона" на кордоні

Ворог стверджує, що йому вдалося окупувати Гоптівку на північ від Харкова. Гоптівка – це пропускний пункт на трасі між Україною і Росією на північ від Харкова. Але біля Козачої Лопані бої тривають.

Схоже, росіяни відправили двох своїх піхотинців у Гоптівку, в прикордонне село, і там вони помахали ганчіркою, яка в них замість прапора. От і вся новина, але ворог заявив, що вже закріпився і окупував Гоптівку.

Такі спроби з боку ворога були помітні вже доволі тривалий час. Наразі ситуацію тут, напевно, правильніше характеризувати як "сіру зону" – зону нестійкого відсутнього контролю з будь-якої сторони.

Також росіяни намагалися рухатися з іншого флангу, зі сходу в сторону населеного пункту Алісівка. Туди ворог відправив кількох своїх піхотинців, заявивши, що справа зроблена.

Скріншот карти DeepState

Водночас наші військові пишуть, що такі твердження виглядають передчасними і не мають достатнього підтвердження. Бачимо лише демонстрацію кількох ганчірок двома росіянами у цьому селі.

Очевидно, що противник може здійснювати приховані проникнення без необхідності заходити безпосередньо в забудову Гоптівки. Тому одну з ганчірок росіяни встановили північніше села в районі густої зеленої зони, а іншу – дещо західніше, де противник теж може дістатися через сусідню Кудіївку, яку, за наявними даними, він контролює.

Сам факт "флаговтиків" не означає, що ворог закріпився в Гоптівці і контролює населений пункт. Поруч село Кудіївка – зовсім невеличкий населений пункт, більше схожий на хутір. Саме там росіяни точно присутні. У Гоптівку вони пробують забігати, заходити.

Поки що стабільного контролю над цими крайніми селами, що спорожніли через війну, українські війська не мають, але і росіяни тут теж не мають стабільного просування вглиб. Така ситуація фактично по всьому кордону в Харківській і Сумській областях.

Слов'янський напрямок, Рай-Олександрівка і бої за логістику

Про Лиман сьогодні ні слова – поки триває операція, будемо пильнувати, але як тільки щось нове буде, то скажемо.

Стосовно Слов'янського напрямку, обстановка тут складна, оскільки дуже багато спроб інфільтрації ворога в напрямку Миколаївки. Також ворог заходить у район Оріховатка – Рай-Олександрівка.

Рай-Олександрівка – дуже важливе село, оскільки воно на пагорбах, на висотах, на підвищенні. Там сходяться дороги з кількох напрямків – це фактично село-перехрестя. Там ситуація стала гіршою за серпень суттєво. Південніше населеного пункту противник зафіксував активність наших сил у складських приміщеннях і завдав по них вогневого ураження.

Сам факт такого удару вказує на те, що російська сторона веде спостереження за цією ділянкою, намагається вибивати наші групи в місцях, де ситуація залишається динамічною. Не можна говорити про повну відсутність наших сил у цьому районі. Наші бійці все ще можуть заходити в село, але ці заходи короткочасні. Присутність противника тут теж підтверджується.

Правильніше розглядати цю ділянку як таку, де можуть одночасно бути присутні і наші, і ворожі групи без чіткої стабілізації лінії контролю. Зрештою, "сірою зоною" цей район і позначено.

Щодо самого Слов'янська: його ворог нещадно атакує КАБами та FPV-дронами. Ударів по Слов'янську дуже багато. Є, зокрема, підтверджений свіжий удар КАБом по залізничному мосту у східній частині міста.

Міст через Казенний Торець росіяни намагалися бомбою зруйнувати. Він важливий, бо сполучає район залізниці з прилеглими мікрорайонами. Йдеться про район Хімік, Черевківку та східні райони міста. Росіяни намагаються логістично відрізати їх усіма можливими способами.

Очевидно, йдеться про погіршення нашої логістики в цьому районі. Ворог докладає зусиль, аби бити по вузьких місцях, насамперед по мостах.

Дружківка і Костянтинівка: дронова війна та спроби обходу флангів

У Костянтинівці продовжується по суті дронова війна – намагання виявити переміщення піхоти з одного й іншого боку безпілотниками і уразити її. Фактично дрони – це основний фактор війни зараз у цьому напрямку.

Усі просування росіян, які вони тут здійснюють по флангах навколо Костянтинівки, сконцентровані саме на тому, аби обходити місто через різні коридори. У лоб просуватися їм не вдається.

Скріншот карти DeepState

Усі ці спроби пов'язані з височенними втратами, бо дрони пильнують і уражають. У районі Миколаївпілля наші провели контратаку і відкинули ворога трохи раніше, про що писали і самі зетники: закріпитися їм у Миколаївпіллі так і не вдалося.

Стосовно сусідньої Дружківки, яка трохи північніше, були вкиди ворога про заходи їхніх ДРГ, але це були поодинокі випадки. Насправді в Дружківці росіян немає, наші контролюють це місто.

Попри це, ситуація там дуже складна, оскільки ворог намагається заходити на Дружківку з флангу, західніше. Район Торського і Райського є районом боїв, де виявляють російську піхоту. А далі – вже кілька кілометрів до Дружківки.

Пресофіцерка 93-ї бригади "Холодний Яр" Ірина Рибакова написала великий допис про те, як змінювалася Дружківка впродовж війни. Там дуже багато тяжких моментів: цивільних ховають між будинками в дворах, бо неможливо вже довезти людей до цвинтаря.

Дрони кишать у небі буквально, вулиці затягнуті сітками, багато розбитих будинків. Місто змертвіло, фактично втратило життя через війну. І вже ці російські дементори висмоктують життя зі Слов’янська, з Краматорська поступово, а в Дружківці дрони літають і намагаються вразити все, що рухається.

Економіка війни та технологічний виклик: колонка Еріка Шмідта

На завершення кілька хвилин присвятимо колонці Еріка Шмідта для Washington Post. Текст (він під замком) вийшов учора й дуже активно розійшовся. У ньому йдеться про те, що Україна зараз рухається занадто повільно на цьому етапі війни, оскільки росіяни здійснили технологічний прорив із реактивними дронами та масштабуванням індустрії виробництва боєприпасів.

Шмідт, який буває в Україні регулярно і має свої проєкти дронових технологій, констатує: ми можемо безнадійно відстати від Росії, яка у зв'язці з Китаєм робить значні кроки вперед. Досі Україна встигала адаптуватися швидше й ефективніше в пошуку креативних технологічних рішень, ніж Росія.

Росія все ж мала більш бюрократичну, складну і повільну державну систему контролю та виробництва. Але наразі росіянам вдалося її розкачати, масштабувати й утілити важливі технологічні рішення, які нам поки що не під силу.

Шмідт пише: Росія дедалі краще веде цю війну, і Вашингтон має усвідомити, що Москва рухається до стратегії тотальної війни, мобілізуючи всі ресурси, щоб закидати Україну ударами і змусити її капітулювати. Щоб перемогти Росію, зараз уже недостатньо просто передавати Україні зброю: потрібно, щоб Захід мобілізував свої сукупні ресурси в масштабах, достатніх для того, аби виробляти більше за противника і вистояти довше за нього.

Протягом значної частини війни головною перевагою України була здатність адаптуватися й упроваджувати інновації. У Росії було більше солдатів, більше грошей, набагато потужніша промислова база. Але креативні українські інженери могли розробити нову зброю чи систему, випробувати її на передовій і вдосконалити за кілька тижнів. Децентралізовані мережі військових інженерів і технологічних компаній працювали швидше, ніж російська неповоротка військова бюрократія встигала реагувати. Тепер ця перевага стрімко зникає.

Коли Україна розробила перехоплювачі, здатні знищувати рої російських дронів "Шахед", Росія адаптувалася, почавши застосовувати швидші "Шахеди" з реактивними двигунами. Їх значно важче перехоплювати. Росія також розгортає супутникове угрупування "Рассвєт", покликане конкурувати зі Starlink, який українські підрозділи безпілотників використовують для ударів по російських тилах на окупованих територіях.

Протягом багатьох років стратегія Кремля полягала в тому, щоб протиставляти українським інноваціям саме промислову масу – кількість усього. Але тепер Росія поєднує цю масу з власними інноваціями.

Огляд подій війни 11 вересня 2026 року – дивіться відео: