Випадок не лише непересічний, а реально приголомшливий. Зокрема тим, що він вкрай нетиповий, адже зазвичай білоруси покірно дають себе арештовувати.

До теми Після вбивства ІТ-шника Цепкало закликав білорусів захищатися від силовиків

І я не обмовився, коли сказав, що вривався саме КДБ, адже в Білорусі той радянський "камітєт гасударственной бєзапасності" – він нікуди і не зникав.

Ця репресивна машина часів СРСР і дотепер продовжує у Білорусі справно працювати. Ба більше, увесь цей час від розпаду Радянського Союзу вона працює на втримання режиму Лукашенка.

Саме агенти КДБ причетні до зникнення білоруських опозиціонерів, до тортур та вбивств усіх тих, хто прямо чи опосередковано може становити загрозу режимові білоруського диктатора.

Дивіться випуск "Pro новини" за 29 вересня: відео

Не було жодних підстав та дозволів

І саме до таких "загроз" агенти КДБ записали і 31-річного Андрія Зельцера, який з Білорусі працював на американську IT-компанію. До його квартири вони намагалися увірватися, не маючи для цього жодних підстав та дозволів.

Не мали, наприклад, навіть санкцій суду, як це зазвичай мало б відбуватися у цивілізованих країнах. Вони просто узялися кувалдою вибивати двері до його квартири!

Натомість Андрій Зельцер, як це заведено в цивілізованих країнах, узяв до рук зброю і став на захист свого приватного помешкання від невідомих йому нападників, які поводилися вкрай агресивно.

зельцер
Андрій Зельцер – IT-шник, якого вбили / Фото з інстаграму Зельцера

Єдине – Білорусь у жодному разі давно вже не можна вважати цивілізованою країною. Там давно вже не мовиться про недоторканність житла та особи, то ж навіть самі КДБ-шники напевно не могли і припустити, що їм будуть чинити.

IT-шник стікав кров'ю

Вибивши двері до квартири IT-шника, де той перебував із дружиною і дитиною, КДБ-шники увірвалися туди натовпом, але розлетілися наче кеглі в боулінгу, коли з кімнати в їхній бік пролунали 2 постріли.

І постріли влучні – з мисливської рушниці-двостволки чоловік поцілив в одного з агентів КДБ на смерть. Щоправда, і сам сміливець не вижив.

Його поранили вогнем у відповідь. Він стік кров'ю, адже медичної допомоги не надали.

Дружина – під вартою

Його дружину арештували. Вона весь цей час перебувала поруч і тепер їй інкримінують співучасть у вбивстві правоохоронця. Доля їхнього 8-річного сина невідома.

Варто прочитати Безкарним це не залишиться, – Лукашенко про смерть співробітника КДБ

Кількома власними спостереженнями та думками поділюсь.

Відео інциденту

Мені трохи дивно, наскільки оперативно в інтернеті з'явилося відео цього інциденту. Причому відео одразу з 2 камер: одна з боку правоохоронців, інша – з боку помешкання, куди ті правоохоронці вривалися.

Дивними є 2 моменти

Момент №1. Якщо відео з квартири писалося на камеру вбитого IT-шника, то як так швидко білоруським правоохоронцям вдалося про те відео дізнатися і навіть собі вилучити?

Момент №2. Зазвичай подібне відео на загал не демонструють, його долучають до матеріалів справи і якщо й оприлюднюють, то значно згодом. Або ж коли стається витік інформації від когось з правоохоронців.

Тут відео оприлюднили буквально день в день. Ще й відео красиво змонтоване, що, погодьтеся, наводить на певні роздуми і підозри.

Дивіться відео перестрілки (18+)

Ситуація – на користь режиму

В якому би я не був захваті від сміливості цього білоруса, що він зі зброєю в руках наважився захищати свій дім і свою родину, але я при цьому чудово розумію, що цей інцидент піде лише на користь режимові Лукашенка.

КДБ-шники отримали собі черговий привід іще більше в країні закрутити гайки, вдаватися до ще більшої жорстокості та беззаконня. Виправдовуватимуть це тим, що вони, мовляв, боронять Білорусь від озброєних американських терористів.

Не хотіли "як в Україні"

З кожним новим актом жорстокості, що стається в Білорусі. З кожним новим кривавим розгоном мітингів. З кожним новим побиттям, арештом чи зникненням білоруських опозиціонерів – мені знову і знову згадується моє здивування.

Важливо "Засвітився" на протестах: що відомо про програміста, який вбив співробітника КДБ у Білорусі

Воно було, коли я вперше від цілком притомних білорусів-протестувальників почув фразу: "Мы не хотим себе повторения Майдана".

Вони казали: "Мы не хатим, чтобы у нас было как в Украине, ведь у нас мирный протест и так победим!". І я от пам'ятаю, як буквально отетерів від такої наївності, певної інфантильності, а може навіть зверхності білоруських опозиціонерів.

Мовляв, вони не хочуть повторювати так би мовити "помилок українського Майдану".

Утім, історія, як то кажуть, усе розставила по своїх місцях. Я вчергове маю цілковите право білоруську опозицію перепитати – то ви не хотіли як в Україні, ви хотіли перемогти кривавого диктатора креативними вуличними перфоменсами?

То ви і отримали собі тепер "як в Білорусі". Я тепер цілком вправі сказати, що це я категорично не хочу собі "як в Білорусі".