За рік, згідно з соціологічним опитуванням, більше половини українців стали біднішими. І в кожній 10 родині коштів вистачає лише на їжу.
За результатами опитування, проведеного "Українським демократичним колом", майже 51% українців за останній рік стали жити гірше, 45% - не відчули жодних змін. І лише 3,6% опитаних відчули покращення життя. Це на піввідсотка перевищує межі статистичної похибки.
"З останніх даних, які ми отримали, з кожних 100, приблизно 4люди говорять, що у них покращало матеріальне становище за останніх 12 місяців. Це люди до 50 років, що проживають в крупних мегаполісах і переважно на сході", - каже голова експертної ради Інституту політики (замовник дослідження Сергій Макеєв.
Дослідження також засвідчило, що майже половина українських сімей не має достатньо коштів, аби купити одяг чи взуття. Це при тому, що всі опитані працездатні українці з різних регіонів. Кияни теж не приховують емоцій.
Найгірше живеться пенсіонерам та бюджетникам, - констатують соціологи. Парламентарі попереджають - сподіватися, що бюджет на наступний рік якось виправить ситуацію, не можна.
"Соціальні стандарти практично на рівні інфляції, це означає, менші, ніж було. Тобто соціальні стандарти на порядок відстають від пільг, преференцій і можливості тих людей, що мають доступ до ресурсів у бюджеті. Вам можу знайти купу лобістських речей, закладених не для людей, а для великого бізнесу. Хтось лобіює будівництво великих ринків, хтось тваринницьких ферм", - каже віце-спікер Верховної ради України Микола Томенко.
У бюджеті можу знайти купу лобістських речей, закладених не для людей, а для великого бізнесу
Не такі обізнані в питаннях соціальних стандартів міністри чинного уряду. міністр енергетики Юрій Бойко, який з іншими членами уряду затверджував проект бюджету на наступний рік ще 14 вересня, тобто за місяць до запису приїхав відкривати нову котельню, заїхав і до міської лікарні, де дізнався від місцевих чиновників про розмір зарплат лікарів.
Маємо зауважити, міністру енергетики насправді не обов’язково бути обізнаним у рівні зарплат бюджетників. Для цього є міністр соціальної політики та профільні міністри. Але економісти наполягають, фінансовий стан усіх громадян країни напряму пов`язаний з діями керівництва держави.
Невпевненість у завтрашньому дні, роботі та заробітній платні, зменшення платоспроможності, зростання цін - це лише наслідки. Головна причина бідності - економічна політика держави, а значить і уряду.
"Для крупного бізнесу вигідно знищити малий бізнес, середній, люди вимушені йти на великі підприємства і отримувати мало грошей. І для цього фактично був прийнятий податковий кодекс, фактично його мета - це перш за все створити державний капіталізм, щось по аналогії з Білорусіє. І на сьогоднішній день, якщо подивитесь - дуже багато середніх компаній збанкрутіли", - говорить президент українського аналітичного центру Олександр Охріменко
Фактично мета податкового кодексу - це перш за все створити державний капіталізм, щось по аналогії з Білорусіє
Відчуття знедоленості та потреба жалітися взагалі властиві українському народу, - зауважують психологи. Але додають: висловлювати своє невдоволення необхідно. Тим більше, нагадувати про нього чиновникам.
"Надія є, поки люди бурчать - надія є, от коли люди замовкнуть - це дуже поганий симптом, це мовчання може бути симптомом або апатії, або більш жорстокого бунту. Опитування не приводить до дій, соціальний протест в якості виразного формулювання пропозицій людей - це цікаво, правильно і потрібно, оскільки тоді у відповідних чиновників є предмет для діалогу", - пояснює соціальний психолог Олег Покальчук.
"Фактично кожен політик, який приходить, він направляє свої обіцянки народові, і причому в соціальній сфері їх дуже багато. І вже звиклися, що можна пообіцяти і не виконувати, і практично це обман населення". - вважає політтехнолог Денис Богуш.
Нещодавно, те, що політтехнолог називає обманом, в Україні було узаконено. Рішенням від 21 липня цього року Вищий адміністративний суд відмовився визнавати протиправною бездіяльність Президента України Віктора Януковича і невиконання ним передвиборчих обіцянок щодо податкових канікул для малого бізнесу. Оскільки, на переконання суду, передвиборчі програми кандидатів не є законодавчими актами. А отже, з точки зору закону, і виконувати їх не обов’язково.