Горбачов прожив довше, аніж існував срср. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас зауважив, що "про мертвих говорять або добре, або ніяк, але не цього разу", інформує 24 канал.

Зауважте Помер Михайло Горбачов – останній генсек, який "розвалив срср"

Анушаускас зауважив, що з погляду демократичних держав Горбачов був злочинцем. Саме він віддавав накази про жорстоке придушення мирних протестів у Вільнюсі, Тбілісі, Алма-Аті, Баку та інших містах.

Окрім того, у Литві закликали не переоцінювати роль Горбачова у розпаді срср. Це – досягнення народів, які прагнули свободи.

Що ж Горбачов говорив про Україну

24 канал зібрав у матеріалі всі обурливі цитати Горбачова, які ніби витягнуті з "методички кремля" та яскраво ілюструють його загарбницьку позицію.

"Благословив" окупацію Криму

Від 2014 року – окупації Криму та початку війни Росії з Україною – Горбачов підтримував владіміра путіна. Зокрема, "благословив" окупацію Криму.

За словами Горбачова, це було не захоплення чужих територій та сфальсифікований референдум, а – начебто "волевиявлення народу". Ба більше, Горбачов припустив, що й сам би вчинив, як путін.

Говорив про відродження "Союзу" й "майбутнє України з росією"

Час від часу Горбачов озвучував ностальгійні думки про срср. Окрім того, іноді він не міг приховати свої імперські бажання й припускав можливість нового "союзу".

Зрештою, Горбачов настільки втратив зв'язок з реальністю, що в одному з інтерв'ю видав абсурдну заяву про те, що майбутнє України – начебто з росією.

Я завжди за вільну волю людей, а більшість у Криму хотіла возз'єднатися з росією. Якби я все ще був при владі, радянський союз би існував і Крим був би його частиною,
– заявив Горбачов.

"Український конфлікт"

Коли росія вторглася в Україну й окупувала частину Донбасу, Горбачов заговорив про якийсь міфічний "український конфлікт". Також у кращих традиціях кремлівської пропаганди він поширював фейки, що начебто не росія, а "обидві сторони винні в застосуванні особливо небезпечних видів зброї".

Після 24 лютого Горбачов раптом "перевзувся"

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Горбачов раптом мінімально перевзувся. Вочевидь, він розумів, що країна-терористка остаточно ізолює себе від цивілізованого світу й хотів вдати з себе "хорошого росіянина". Водночас висловитися публічно йому забракло відваги.

Журналіст Олексій Венедиктов, коментуючи ставлення Горбачова до повномасштабної війни, заявив, що той – "засмучений". Горбачов начебто "все розумів" й бачив, що руйнується "справа його життя". За словами Венедиктова, "свобода – справа Горбачова".

Життя та смерть Горбачова: що відомо

Кар'єра. Михайло Горбачов народився на Кубані. Його батько – росіянин, а матір – українка. З 13 років майбутній політик працював у колгоспі. Спершу – на машинно-тракторній станції. Згодом – помічником комбайнера. У 17 років Горбачов отримав орден червоного трудового прапора.

Навчався у Московському державному університеті й активно будував кар'єру комсомольця. Згодом обійняв посаду у крайовій прокуратурі в Ставрополі. Пізніше Горбачов став парторгом крайкому кпрс Ставропольського територіально-виробничого колгоспно-радгоспного управління. Далі його призначили першим секретарем крайового комітету партії.

Від "господаря Кубані" до "господаря срср". В епоху так званого "застою" Горбачов фактично був "господарем Кубані". Далі його кар'єра розвивалася ще стрімкіше.

Хронологія

  • 1971 рік – Горбачов стає членом центрального комітету кпрс;
  • 1980 рік – членом політбюро;
  • 1985 рік – генсеком партії – керівником срср;
  • 1990 рік – президентом срср;
  • 1991 – розпад срср.

Горбачов змушений був піти з посади після підписання угоди про припинення срср у Біловезькій пущі.

Тривалий час Горбачов проживав у Німеччині. Згодом повернувся до росії, де й помер. В останні дні життя, за даними росЗМІ, у Горбачова були серйозні проблеми зі здоров'ям.

До теми – помер Михайло Горбачов: дивіться відео