Михайло Горбачов прожив довше, ніж проіснував срср. У кремлі останнього президента союзу звинувачували в краху червоної імперії, а сам "вождь" підтримував анексію Криму. Біографію останнього керівника радянського союзу читайте у матеріалі 24 каналу.

Що сталося Помер Михайло Горбачов – останній генсек, який "розвалив срср"

Дитинство та раннє життя Горбачова – шлях до партії

Михайло Горбачов народився 2 березня 1931 року в селі Привольне на Кубані в родині колгоспного механізатора. Його дід був головою щойно створеного колгоспу і, вочевидь, мав пряме відношення до перебігу колективізації на Кубані. Матір Горбачова була українкою. У дитинстві останній очільник червоної імперії навіть розмовляв українською мовою.

З 13 років почав працювати у колгоспі на машинно-тракторній станції, а через 2 роки став помічником комбайнера. Ще через 2 роки, тобто у 17, Горбачов отримав орден червоного трудового прапора. Того ж року був призваний до армії.

Після служби у 1950 році Горбачов вступив до Московського державного університету на юридичний факультет. Там він почав будувати собі кар'єру комсомольця і вже в 1952 році вступив до лав кпрс. Після закінчення університету працював у крайовій прокуратурі в Ставрополі.


Горбачов з дружиною Раїсою, з якою прожив у шлюбі 63 роки / Фото з відкритих джерел

Партійна кар'єра майбутнього очільника срср розвивалася стрімко, і вже на 10 рік свого членства в керівній і єдиній партії Горбачов став парторгом крайкому кпрс Ставропольського територіально-виробничого колгоспно-радгоспного управління. Після цього він став першим секретарем крайового комітету партії

"Господар Кубані" та вихід до вищих кіл влади

У часи брєжнєвського "застою" Горбачов став фактичним господарем Кубані, адже функції першого секретаря крайового комітету партії не були чітко окреслені. Однак на цьому кар'єра Горбачова не зупинилася – у 1971 році він став членом центрального комітету кпрс, а в 1980 році став членом політбюро.

Після смерті Брежнєва криза радянської системи чітко проявила себе – наступні "вожді" Андропов та Черненко були у владі не так багато часу, вся партійна верхівка буквально була старою, тому в 1985 році кпрс обрала генсеком партії, а відповідно й керівником червоної імперії, Горбачова, якому на той момент було 54 роки.

Так влада в срср опинилася в його руках. Разом з його приходом почався процес демократизації срср, який більше відомий як "перебудова". Згодом історія довела, що імперія, утворена на тоталітарному підґрунті не може існувати на умовах демократії.

Горбачов як очільник червоної імперії

Чим запам'ятався Горбачов точно, так це антиалкогольною кампанією, більше знаною як "сухий закон". Крім того, у межах "перебудови" в срср з'явилася багатопартійна система та була відносна свобода преси – "гласність".

Також варто згадати, що саме в часи керівництва Горбачова сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яку радянська влада спершу намагалася приховувати.

Аби зміцнити вертикаль влади та стати ближчим до цивілізованого світу, господар червоної імперії обійняв посаду президента срср 15 березня 1990 року.


Горбачов складає присягу президента срср / Фото з відкритих джерел

"Старій школі" зміни не сподобалися, які відбувалися в країні – на тлі перетворень низка республік срср оголосили про державний суверенітет. Крім того, за результатами референдуму, який провели у березні 1991 року, більшість проголосувала за збереження союзу як оновленої федерації, тому почалася підготовка до підписання нового союзного договору.

Однак підписання цього договору зірвав державний переворот – серпневий путч дкнс, під час якого Горбачова тимчасово відсторонили від влади. Ті події прискорили неминуче – радянський союз на 69-му році свого існування зник із мапи світу.


Ось що було на екранах телевізорів в срср у день путчу / Скриншот

Після того як майже усі республіки срср проголосили незалежність, яку народ підтримав на референдумах, а лідери України, білорусі та росії у Біловезькій пущі підписали угоду про припинення існування срср, Горбачову не залишалося нічого іншого, як піти. 25 грудня 1991 року він склав з себе повноваження президента.

Принагідно варто відзначити, що у 1990 році Горбачов став лауреатом Нобелівської премії миру.

Мрії про новий союз і підтримка окупації Криму

Після відставки з посади президента, Горбачов не припиняв мріяти про "новий союз". Розвал срср він не вважав неминучим і часто говорив про потребу його відновлення.

Крім того, після розвалу срср створив власний фонд. Також у 1996 році він намагався посісти крісло президента росії, але здобув усього близько 0,51% голосів.

У 2016 році в інтерв'ю The Times Горбачов підтримав окупацію Криму росією і заявив, що на місці путіна вчинив би так само, бо, мовляв, нібито "у Криму цього хотіли". Хоча тоді ж він казав, що якби він був у владі, то Крим би був частиною срср.

Варто зазначити, що росіяни недолюблювали Горбачова, звинувачуючи його у розвалі імперії, марення про повернення якої живе в них уже понад 30 років. За ці висловлювання СБУ заборонила Горбачову в'їзд в Україну на 5 років.

Та після початку повномасштабного вторгнення, за словами близького друга останнього очільника червоної імперії Олексія Венедіктова, Горбачов був дуже засмучений діями путіна. Першого й останнього президента срср не змусили сумувати вбиті окупантами українці, а лише те, що путін "зруйнував справу його життя".

Останні роки свого життя Горбачов прожив у Німеччині, а згодом повернувся до росії, де й помер 30 серпня.

Більше про Горбачова – у випуску "Вєсті кремля": дивіться відео